13.1. ОСОБЛИВІ ОЗНАКИ ТА РОЗМЕЖУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ ТА ЗЛОЧИНУ
Перед початком розгляду питання щодо правопорушень та злочинності в митній справі можна вказати на об’єктивний фактор існування цього феномену — там, де існують обмеження, встановлені державою до власника товару, коли він не в змозі вільно розпоряджатися своєю власністю, завжди буде існувати бажання обійти закон, порушити заборони.
Тому там, де є митна служба — там існує і контрабанда. Інакше державі не потрібна була б митниця.Контрабанда як вид митних правопорушень була відома ще в давні часи. Зокрема про неї згадувалось у древньогрецьких і римських правових і літературних джерелах. Слово “контрабандос” уживалось для позначення товарів і предметів, що заборонялися для ввезення і підлягали конфіскації. Деякі факти контрабанди в значних розмірах потрапили на сторінки історії. Відомим є факт вве-зення у 1696 р. у Францію контрабандним шляхом 800 тис. тюків шерсті, виробленої в Англії. [Див.: Кулишер И. М. Очерки по истории таможенной политики. — М., 1903.]
За часи суверенної України гучними стали факти виявлення контрабанди: близько 500 кг гашишу у 1997 р. Ужгородською митницею, 2,5 т маріхуани в листопаді 2000 р. Іллічевською митницею та Севастопольською митницею 624 кг кокаїну у 1998 р.
У 2000 р. Держмитслужбою України було по-рушено 462 кримінальні справи на контрабанду та 81643 адміністративні справи про порушення митних правил на загальну суму 1,56 млрд грн., затримано 314 наркокур’єрів, вилучено близько 3,3 т наркотиків,
а також іноземної валюти на суму 23,5 млн грн. [Див.: Київський телеграф. — 2000. — № 4(47). — С. 17.]
Стан боротьби з правопорушеннями в митній справі залежить від багатьох факторів, серед яких головними є:
стан економіки держави;
стан розвитку законодавства;
стан законослухняності та правової свідомості грома-дян.
Важливе значення мають навіть такі фактори, як географічне розташування держави, стан транспортної мережі, характеристика сусідніх держав, митно-правовий режим у них тощо.
Не зайвим для кращого засвоєння матеріалу буде нагадати, що згідно зі ст.
9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КпАП) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідаль-ність.Зазначимо для порівняння, що ст. 7 Кримінального кодексу України (ККУ) констатує: “Злочином визнається передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), що посягає на суспільний лад України, його політичну та економічну системи, власність, особу, політичні, трудові, майнові та інші права і свободи громадян, а так само інше, передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння, яке посягає на правопорядок.
Не є злочином дія або бездіяльність, що хоч формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого криміна-льним законом, але через малозначність не являє суспіль-ної небезпеки”.
У тексті ст. 7 КК України вказані ті соціальні цінності та блага, на які злочин посягає. Кримінальній відповідальності підлягає особа, винна у вчиненні злочину. Тобто злочин — це винне діяння, за яке може бути призначено судом покарання.
Таким чином, поняття злочину включає 4 ознаки. Злочином за кримінальним правом визнається діяння (дія або без-діяльність), яке є суспільно небезпечним, протиправним, винним та карним. Діюче законодавство допускає можли-вість звільнення особи, яка здійснила злочин, від криміналь-ної відповідальності та покарання. Згідно з ч. 2 ст. 50 ККУ особу, яка вчинила злочин, може бути за вироком суду звіль-нено від покарання, коли буде визнано, що в силу наступної бездоганної поведінки і чесного ставлення до праці цю особу на час розгляду справи в суді не можна вважати суспільно небезпечною. Відповідно до ст. 51 ККУ особу, яка вчинила ді-яння, що містять ознаки злочину, який не являє великої суспі-льної небезпеки, може бути звільнено від кримінальної відпо-відальності. Така особа може бути притягнута до адміністра-тивної відповідальності, матеріали справи про неї можуть бу-ти передані на розгляд товариських судів; або така особа може бути передана на поруки громадських організацій чи трудових колективів. Малозначність діянь означає, що вчине-на дія (бездіяльність) або зовсім не спричинила і не могла спричинити шкоди, або спричинила чи могла спричинити ли-ше дуже незначну шкоду. Якщо в діянні встановлені ознаки, які вказані в ч. 2 ст. 7 ККУ, справа підлягає закриттю за відсу-тністю складу злочину.