7.2. Суб'єкти торгового (господарського) права Правовий статус комерсантів та інших торговельних агентів

Законодавство західних країн по-різному класифікує суб'єктів господарської діяльності. У комерційних і торгових кодексах одних країн їх називають комерсантами, в інших — підприємцями, причому застосовуються різні ознаки класифікації.

Отже, статус комерсанта визнається за особою, діяльність якої характеризується такими двома ознаками:

укладення угод і здійснення інших господарських операцій;

здійснення підприємницької діяльності від свого імені, тобто як самостійний господарський суб'єкт.

Комерсантами можуть бути як індивідуальні, так і колективні особи. До індивідуальних належать фізичні особи, які є окремими підприємцями. Сфера їх діяльності — переважно ті сектори економіки, де не потрібен великий капітал (сфера обслуговування, роздрібна торгівля тощо). Колективні комерсанти — це різноманітні об'єднання підприємців, що мають різні організаційно-правові форми і здебільшого є юридичними особами.

До категорії торгових представників або агентів належать ті особи, які здійснюють свою торговельну діяльність на основі доручення власника і пов'язані з ним відносинами трудового найму.

Законодавство кожної з країн регулює діяльність різних видів торгових агентів. Зокрема, Торгове уложення ФРН, Зобов'язальний закон Швейцарії особливо приділяють увагу регулюванню правового статусу таких торгових агентів, як прокурист. Прокурист наділений широким колом повноважень, обсяг яких встановлено законом. Він має право здійснювати не лише всі угоди, які є звичайними для підприємства його роботодавця, а й також угоди, які властиві взагалі торговельним підприємствам, хоча вони і виходять за межі звичайної діяльності цього підприємця. Прокура може бути надана або власником підприємства, або його законними представниками, причому цей представник повинен мати згоду опікунського суду. Надання прокури та її відкликання повинні бути занесені до торгового реєстру. Службовець, якому надано прокуру, при підписанні угод зобов'язаний до свого імені додавати вказівку на прокуру. Прокура не може бути передана іншим особам. У разі смерті власника підприємства відносини за прокурою не припиняються. Прокура втрачає чинність у разі смерті прокуриста; припинення правовідносин, на яких вона була заснована; відкликання власника підприємства; відкриття конкурсу щодо майна власника; відчуження підприємства.

Особливу групу службовців, що беруть участь в оперативній роботі торговельних підприємств, становлять комівояжери — особи, які повинні їздити на зазначені підприємцем ринки і приймати замовлення на його товари, демонструючи при цьому зразки продукції, що виробляє підприємець. Комівояжер, окрім заробітної пла- ти, отримує винагороду, а також покриття всіх витрат, пов'язаних з відрядженнями. Комівояжери мають право отримувати гроші за придбані або замовлені товари, а також встановлювати строки платежів. В окремих країнах для здійснення своєї діяльності комівояжер повинен отримати особливий дозвіл.

Існує ще одна група торгових агентів, які не пов'язані трудовими відносинами з підприємцями, але виступають від їх імені і укладають угоди за їх рахунок. Правовий статус таких торгових агентів урегульований у законодавстві деяких країн. Так, у Франції торговим агентом визнається особа, яка не є службовцем, а самостійно займається діяльністю з укладення угод купівлі-продажу або надання послуг від імені і за рахунок підприємця. У ФРН згідно із законом про торгові представництва торговим представником є той, хто займається самостійним підприємництвом і наділений постійними повноваженнями надавати посередництво з укладення угод для іншого підприємця або укладати угоди від свого імені. В Швейцарії агентом визнається особа, яка бере на себе зобов'язання постійно надавати посередництво з укладення угод для одного або кількох підприємців чи укладати угоди від їх імені та за їх рахунок, не перебуваючи з ними у відносинах за трудовим наймом.

Про самостійність торгового агента говорить те, що за послуги він отримує винагороду у вигляді обумовленого відсотка від вартості укладеної угоди, а також реєструється як особа, котра здійснює самостійно підприємницьку діяльність та веде торгові книги. Для постійного представництва торговий агент повинен мати доручення, яке видається на певний або невизначений термін. Дійсність та обсяг повноважень, що надаються торговому представнику для укладення угод, визначаються за законами тієї країни, де він має постійне місце проживання або здійснює свою основну діяльність.

У США та Великобританії представництво поділяється на законне і договірне та регулюється нормами, які вироблені судовою практикою. У Великобританії термін "агент" (представник) вживається як у широкому розумінні, що охоплює всі види представництва і посередництва, так і у вужчому, згідно з яким агентом визнається осо- ба, уповноважена на укладення угод і на здійснення інших дій від імені і за рахунок особи, яку він представляє.

Правове становище консигнаційного агента, або фактора, у Великобританії визначається законом про факторів, який характеризує його як агента, наділеного за звичайних умов і обставин повноваженнями продавати товари чи відправляти їх для продажу, або купувати товари, чи позичати гроші під забезпечення товарами. Особливістю фактора є те, що він володіє товарами принципала, з чого випливають важливі наслідки. Закон встановлює, зокрема таке: якщо фактор за згодою принципала володіє товарами або товаророзпоряд- чими документами, то будь-який виконаний ним продаж або будь-яка інша дія з розпорядження товарами за умови звичайного перебігу торгівлі є дійсними стосовно осіб, з якими фактор має справу.

Агент-делькредере за додаткову винагороду гарантує принципалу надходження від покупця вартості куплених товарів. Він зобов'язується відшкодувати принципалу збитки, якщо той через неплатоспроможність покупця не зможе отримати гроші. Але такий агент не несе відповідальності, якщо покупець відмовляється оплатити вартість товару на тій підставі, що сам принципал не виконує у належний спосіб зобов'язання за договором.

Брокер — це особа, яка здійснює посередництво, тобто виконує підготовчі дії, необхідні для укладення договору. Брокер не володіє товарами і не уповноважений отримувати платежі, він лише готує проект договору і надсилає його сторонам для підписання.

Агент з виключними правами має виключне право на продаж товарів принципала на визначеній території. Агенту виплачується винагорода за продаж, який здійснено на закріпленій за ним території, незалежно від того, хто продав товар, навіть якщо це було зроблено зусиллями інших осіб, у тому числі і принципала.

Аукціоніст — агент, якому принципал передає товари для продажу з аукціону і який має право на отримання проданого товару.