Розділ 8 СЗДОВА СИСТЕМА НІМЕЧЧИНИ

Конституція ФРН розрізняє п'ять основних галузей юстиції (загальна, трудова, соціальна, фінансова і адміністративна). Відповідно до цього поділу створено п'ять систем судів, кожну з яких очолює власний найвищий судовий орган.

Верховний федеральний суд очолює систему загальних судів. Він розташований у м. Карлсруе і складається з голови суду, голів сенатів і членів суду. У Верховному федеральному суді діють також судові слідчі, які займаються підготовкою до слухання деяких категорій кримінальних справ, вироки по яких оскаржені у цьому суді. До складу Верховного федерального суду входять два сенати у цивільних справах, п'ять сенатів у кримінальних справах і сім сенатів для розгляду спеціальних питань (у справах картелів, у справах адвокатів, нотаріусів та ін.).

До компетенції Верховного федерального суду у кримінальних справах входить розгляд касаційних скарг на вироки вищих судів земель, винесені ними при розгляді справи по першій інстанції, а також на вироки судів присяжних і великих палат судів землі, якщо вони не підлягають касаційному оскарженню у вищий суд землі. Верховний федеральний суд може переглянути справу і за нововиявленими обставинами у разі виголошення як обвинувального, так і виправдувального вироку. З 1969 р. до компетенції Верховного федерального суду не входить розгляд кримінальних справ по першій інстанції.

До компетенції Верховного федерального суду у цивільних справах входить розгляд касаційних скарг на рішення, винесені вищими судами землі. При цьому Верховний федеральний суд приймає до розгляду скарги з сумою позову до 40 000 євро з дозволу вищого суду землі, а на велику суму — з дозволу самого Верховного федерального суду.

Під касаційним оскарженням (воно називається ревізією) у ФРН розуміється оскарження вироку або рішення суду з мотивів порушення закону або неправильного його застосування, але не з мотивів невідповідності вироку фактичним обставинам справи. Касаційні скарги розглядаються сенатами Верховного федерального суду у складі п'яти членів цього суду на чолі з головою сенату (деякі питання можуть вирішуватися колегіями з трьох суддів або членами Верховного федерального суду одноосібно). Сенат може відхилити касаційну скаргу або визнати її обґрунтованою, і в цьому випадку він має право як доручити нижчестоящому суду знов розглянути справу, так і винести по ній власний вирок або рішення.

У Верховному федеральному суді утворюються великі сенати відповідно по цивільних і по кримінальних справах, які виносять ухвали з питань, що мають принципове значення для відповідної галузі права. До великих сенатів входять голова Верховного федерального суду (він головує в обох сенатах) і по вісім членів суду, призначених головою на дворічний термін. При необхідності усунути розбіжності в позиціях сенатів по цивільних і по кримінальних справах скликається об'єднаний великий сенат, який складається з голови Верховного федерального суду і всіх членів великих сенатів.

З усіх загальних судів лише Верховний федеральний суд є загально- федеральною установою, а всі нижчестоящі відносно нього суди є судами відповідної землі. У структурі і компетенції загальних судів окремих земель є певні, не дуже суттєві відмінності.

Вищі суди землі діють як апеляційні і касаційні інстанції і як суди першої інстанції. Вони утворені у всіх землях, що входять у ФРН, у кількості від одного до чотирьох. (У Баварії, наприклад, існує три вищі суди землі і Баварський верховний суд у Мюнхені, який разом із повноваженнями одного з вищих судів землі здійснює за деякими категоріями цивільних і кримінальних справ функції Верховного федерального суду як касаційної інстанції для баварських судів.)

У складі кожного вищого суду землі, очолюваного його головою, утворюється необхідна кількість сенатів у цивільних і кримінальних справах на чолі з їх головами.

Суди землі виступають як суди першої інстанції і як суди другої інстанції, що розглядають скарги на рішення і вироки нижчестоящих судів. У складі кожного суду землі, очолюваного його головою, утворюються палати з цивільних (зокрема торгових) справ і палати у кримінальних справах. Палати у цивільних справах засідають у складі трьох професійних суддів на чолі з головою суду землі або головою палати. Справи, що не становлять великої складності, можуть розглядатися суддями одноосібно. Палати у торгових справах діють у складі головуючого — члена суду землі і рівноправних із ним двох непрофесійних суддів, що призначаються на три роки з досвідчених комерсантів за висновком торговельно-промислових палат. Деякі категорії справ вирішуються головою палати у торгових справах одноосібно.

До компетенції палат по цивільних і у торгових справах входить розгляд по першій інстанції цивільних і торгових справ із сумою позову понад 3000 євро, а також справ про встановлення батьківства і деяких категорій позовів, що пред'являються до суддів і службовців у зв'язку з перевищенням ними своїх службових повноважень та ін.

Кримінальні палати судів землі розглядають по першій інстанції справи про всі злочини, які не віднесені до компетенції дільничних судів або вищих судів землі. До їх підсудності входять справи про всі злочини, за які можливе позбавлення волі на термін понад три роки або примусове поміщення до психіатричної лікарні. Справи по першій інстанції розглядає або кримінальна палата, що діє як суд присяжних, або велика кримінальна палата. Суд присяжних у ФРН до 1975 р. складався з трьох професійних суддів і шести шеффенів — так у ФРН іменують присяжних, що беруть участь у розгляді справи спільно з професійними суддями і ухвалюють рішення з питання про винність або невинність підсудного і про призначення міри покарання. Кандидати на посаду шеффенів для судів землі відбираються за списками, складеними при дільничних судах. Нині суд присяжних складається з трьох професійних суддів і двох шеффенів. Він скликається при необхідності розгляду кримінальної справи по обвинуваченню в умисному вбивстві або інших злочинах, пов'язаних із створенням небезпеки для життя людей (підпали, вибухи, спроби захоплень літаків, пограбування і здирство при обтяжливих обставинах та ін.).

Велика палата у кримінальних справах у складі трьох суддів і двох шеффенів розглядає основну масу справ про злочинні посягання, що входять до компетенції судів землі. У тих судах землі, в окрузі яких розташований вищий суд землі, утворюється палата у справах про державні злочини, тобто пов'язані з «загрозою демократичній правовій державі» і з порушенням заборон на діяльність протизаконних організацій. З 1976 р. у багатьох судах землі з великих палат у кримінальних справах були виділені палати з економічних злочинів, пов'язаних з порушеннями законодавства про недобросовісну конкуренцію, фінансову діяльність підприємств, податки і т.ін.

Для розгляду апеляційних скарг на вироки, винесені дільничними суддями одноосібно, у складі суду землі утворюється мала палата по кримінальних справах, яка складається з головуючого — члена суду землі і двох шеффенів.

Дільничні суди є низовою ланкою системи загальних судів. Вони можуть складатися з одного або декількох дільничних суддів (у деяких дільничних судах їх понад ЗО). Якщо в дільничному суді тільки один суддя, йому призначається постійний заступник з числа суддів землі. Цивільні справи розглядаються в дільничних судах лише суддею одноосібно. Дільничному судді підсудні майнові спори на суму до 3000 євро, а також незалежно від суми позову спори про оренду житла й інших приміщень, спори між клієнтами і власниками готелів, між пасажирами і водіями транспортних засобів, туристами і бюро подорожей і т.ін. У дільничних судах виділяється один або декілька суддів, які спеціалізуються на розгляді всього комплексу шлюбно-сімейних справ, зокрема про розлучення, виплату утримання на дітей тощо.

Кримінальні справи в дільничному суді можуть розглядатися або суддею одноосібно, або судом шеффенів. Одноосібно дільничний суддя розглядає справи, порушені у порядку приватного обвинувачення, крім того, про злочинні діяння, що належать до категорії провини, і, нарешті, за пропозицією прокурора, справи про деякі злочини, по яких не очікується виголошення суворішого вироку, ніж за провину, тобто понад одного року позбавлення волі.

Дільничний суддя з відома обвинуваченого може ухвалити вирок шляхом «наказу про покарання», що видається без судового розгляду, за матеріалами, направленими прокуратурою або поліцією. Проте в цьому випадку не може бути призначено покарання, пов'язане з позбавленням волі, а «наказ про покарання» виконується, якщо протягом тижня засуджений не зажадає його скасування і проведення судового розгляду.

Суд шеффенів засідає у складі дільничного судді і двох шеффенів. Шеффени залучаються до виконання обов'язків за списками кандидатів, радою общини, що складається з числа громадян, які в ній проживають, досягли ЗО років і не мають обмежень (судимість, фізичні або психічні вади, посадові обов'язки і ін.). Суди шеффенів мають право розглядати кримінальні справи про злочини, не віднесені до виняткової компетенції судів землі або вищих судів землі, але за умови, що покарання не перевищуватиме трьох років позбавлення волі. Якщо представлена на розгляд суду шеффенів справа відрізняється великою складністю або обсягом, то за клопотанням прокурора утворюється розширений склад суду шеффенів — два професійні судді і два шеффени. Такий же склад суду шеффенів необхідний для розгляду справи, переданої на новий розгляд з вищестоящого суду.

До системи загальних судів як самостійні підрозділи включені суди у справах неповнолітніх. Вони розглядають справи про правопорушення, в яких обвинувачуються неповнолітні віком від 14 до 18 років, а також молоді люди до 21 року, якщо суд у справах неповнолітніх визнає, що їх поведінка має «підлітковий характер». У цих же судах, як і в загальних, можуть розглядатися справи про порушення дорослими інтересів неповнолітніх або справи, по яких потрібно допитати неповнолітніх як свідків. До такого ж роду судових установ належать у судах землі палати у справах неповнолітніх (у складі трьох професійних суддів і двох шеффенів) і в дільничних судах — суд шеффенів у справах неповнолітніх (у складі професійного судді і двох шеффенів) і суддя у справах неповнолітніх. Шеффенами у справах неповнолітніх призначаються особи, які мають досвід роботи з молоддю (як правило, один з них — жінка).

Серед спеціалізованих судів, що функціонують у ФРН разом із загальними судами, важливе місце займають судну трудових справах. Вони покликані розглядати спори між роботодавцями і працівниками з питань оплати праці, надання відпусток, звільнення, а також конфлікти між профспілками і об'єднаннями підприємців, зокрема про правомірність страйку або закриття підприємства, та інші питання. Очолює цю систему Федеральний суд у трудових справах у м. Касселе, який складається з п'яти сенатів. У колегіальному складі з трьох професійних і двох «почесних» суддів (вони представляють відповідно підприємців і профспілки) розглядаються касаційні скарги на рішення нижчестоящих судів цієї системи. У кожній із земель ФРН є один суд землі у трудових справах, а у Північному Рейні-Вестфалії установлені два суди землі у трудових справах.

У судах землі у трудових справах утворюються колегії у складі одного професійного судді і двох або чотирьох (залежно від категорії справи) «почесних суддів», які представляють інтереси підприємців і працівників. Суди землі у трудових справах виступають як апеляційна інстанція, до якої оскаржуються рішення нижчестоящих судів.

Суди у трудових справах — нижча інстанція цієї системи — розглядають по першій інстанції всі трудові конфлікти. У них утворюються колегії із таким же складом, як і в судах землі у трудових справах. У цих судах вживають заходів для вирішення конфліктів по можливості шляхом компромісу.

Система судів з соціальних питань створена для розгляду конфліктів, пов'язаних із соціальним страхуванням, виплатою допомоги безробітним і таким, що «повернулися на батьківщину», наданням безкоштовної або пільгової медичної допомоги і т.ін. Систему цих судів очолює Федеральний суд, який знаходиться, як і Федеральний суд у трудових справах, у м. Касселе. Він складається з 12 сенатів, у яких розглядаються касаційні скарги на рішення нижчестоящих судів. У кожній із земель ФРН діє суд землі з соціальних питань (апеляційна інстанція), а на території всієї країни діють 48 судів із соціальних питань, які розглядають по першій інстанції всі спори, що належать до компетенції цієї системи судів. У Федеральному суді з соціальних питань і у відповідних судах землі справи розглядаються у колегіях з трьох професійних і двох «почесних суддів», а в судах нижчої інстанції — в колегіях із одного професійного і двох «почесних суддів». Склад «почесних суддів» формується на паритетних засадах: по одному представнику сторін, що беруть участь у конфлікті (від застрахованих працівників або безробітних і від підприємців, від лікарняних кас і від лікарів, що обслуговують хворих за рахунок цих кас, і т.ін.).

Система фінансових судів створена, головним чином, для розгляду спорів, пов'язаних зі сплатою податків і митних зборів. Вона складається із Федерального фінансового суду в Мюнхені і 15 фінансових судів (один-два в кожній землі). У Федеральному фінансовому суді утворено вісім сенатів, де в колегіях із п'яти професійних суддів розглядаються касаційні скарги на рішення фінансових судів виключно з питань права і лише якщо спір йде про суми, що перевищують 10 000 євро. У фінансових судах, що є судами першої інстанції, але за статусом відповідають вищим судам землі, справи розглядаються в колегіях із трьох професійних суддів і двох «почесних суддів».

Система адміністративної юстиції у ФРН створена для розгляду скарг фізичних і юридичних осіб на дії і акти органів державного управління, а також спорів між органами місцевого самоврядування, якщо ці скарги і спори не належать до компетенції інших судів. Скаргу приймають до розгляду, якщо вже був заявлений протест до органу управління або посадовця, на дії яких приноситься скарга, а також була подана скарга у вищестоящий орган управління, але вона залишилася незадоволеною.

Очолює цю систему Федеральний адміністративний суд, який знаходиться у Берліні. У його структурі створено 12 сенатів, в основному зайнятих розглядом у складі п'яти професійних суддів касаційних скарг на рішення нижчестоящих адміністративних судів. У такому ж складі сенати Федерального адміністративного суду розглядають як перша і остання інстанція порівняно невелику кількість справ, віднесених до виняткової компетенції цього суду, — за спорами неконституційного характеру між землями або між землями і федерацією, за зверненням федерального уряду з вимогою визнати неконституційною діяльність того або іншого об'єднання громадян, а також за деякими видами позовів проти федеральних органів.

Вищі адміністративні суди утворені по одному у всіх землях ФРН, зокрема загальний для двох земель — Нижньої Саксонії і Шлезвіг-

Гольштейна. До їх компетенції входить розгляд апеляційних, а за деяких умов і касаційних скарг на рішення і ухвали адміністративних судів, а також, у виняткових випадках, найбільш важливих справ по першій інстанції. Справи у вищих адміністративних судах розглядають колегії у складі або трьох професійних суддів і двох «почесних суддів», або, у деяких землях, у складі тільки трьох професійних суддів.

Адміністративні суди розглядають по першій інстанції у складі трьох професійних суддів і двох «почесних суддів» переважну масу справ, віднесених до компетенції органів адміністративної юстиції. За ухвалою адміністративних судів може бути скасований акт органу державного управління, що оскаржується, чи відновлені права громадян або установ, порушені діями посадовців.

Названі п'ять найвищих судових органів, що очолюють окремі системи судів (загальну, у трудових справах та ін.), є самостійними і незалежними стосовно один одного. У разі протиріч між їх позиціями з яких-небудь істотних правових питань скликається, згідно з Основним Законом (ст. 95), Загальний сенат вищих федеральних судів, що і виносить ухвалу, яка є обов'язковою для судів всіх систем і тим самим забезпечує єдність судової практики.

Як самостійні судові установи функціонують також деякі спеціалізовані суди, зокрема загальнофедерального рівня. Це, наприклад, Федеральний дисциплінарний суд і дисциплінарні суди земель, в яких розбираються скарги цивільних службовців на дії влади, а також Федеральний патентний суд, що засідає в Мюнхені.

Особливе місце серед вищих державних і судових установ ФРН посідає заснований у 1951 р. Федеральнім конституційний суд. Він працює в Карлсруе і складається з двох сенатів по вісім членів Федерального конституційного суду в кожному. Очолює роботу всього суду і першого сенату голова Федерального конституційного суду, роботу другого сенату — віце-голова. Федеральний конституційний суд вирішує спірні питання тлумачення конституції, спори з приводу співвідношення з конституцією інших федеральних законів і законів, виданих владою землі. Повноваження Федерального конституційного суду включають можливість скасування з мотивів суперечності конституції законів, прийнятих парламентом ФРН і владою земель, будь- яких ухвал уряду й інших органів управління і, нарешті, з тих же мотивів — рішень будь-яких судових інстанцій, зокрема вищих федеральних судів. Федеральний конституційний суд має право визнавати неконституційною діяльність різних організацій і об'єднань громадян.

Важлива функція Федерального конституційного суду — розгляд скарг общин і окремих громадян на порушення органами влади їх основних конституційних прав. У більшості земель створені свої конституційні суди, компетенція яких обмежена тлумаченням положень конституцій земель і розглядом скарг на порушення закріплених у них прав. Рішення цих судів не підлягають оскарженню.

Статус суддів. Судді федеральних судів офіційно призначаються на свої посади президентом ФРН, за поданням відповідного міністра (при призначенні у Верховний федеральний суд — міністра юстиції, при призначенні у Федеральний суд у трудових справах — міністра праці і т.д.). Але заздалегідь кандидати на суддівську посаду повинні дістати схвалення спеціальної комісії, до якої входять відповідний міністр ФРН і керівники відповідних відомств земель, а також 11 членів комісії, вибраних бундестагом. У комісіях проводяться вибори, як правило, з декількох кандидатур.

Заміщення суддівських посад у судах окремих земель відбувається по-різному. В одних землях судді призначаються прем'єр-міністром, в других — міністром юстиції даної землі. У деяких землях призначенню на суддівську посаду передують вибори кандидата спеціальною комісією — виборним комітетом, що складається з депутатів парламенту землі, суддів і адвокатів. У більшості земель, крім того, призначення на суддівську посаду в якій-небудь із судів землі вимагає узгодження зі всіма міністрами — членами кабінету. Всі судді призначаються на свої посади довічно.

Безпосередньо федеральним парламентом ФРН на термін 12 років обираються тільки судді Федерального конституційного суду: половина з них обирається бундестагом і половина — бундесратом. Судді можуть бути усунені з посади лише за рішенням Федерального дисциплінарного суду для суддів і прокурорів або дисциплінарного суду землі. Дисциплінарне переслідування порушується міністром юстиції ФРН або однієї із земель. Судді йдуть у відставку після досягнення ними 65 років (члени Федерального конституційного суду — 68 років).