Розділ 6 СУДОВА СИСТЕМА ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

Вища судова інстанція у Сполученому Королівстві —Палата лордів. Вона приймає до розгляду апеляції, головним чином з питань права, на ухвали у цивільних і кримінальних справах, винесені апеляційними інстанціями Англії і Уельсу, а також тільки у цивільних справах — Шотландії.

Особливістю судової системи Великобританії є те, що вона складається з трьох відносно самостійних систем - судових установ Англії і Уельсу, Шотландії та Північної Ірландії. З урахуванням цієї особливості розглянемо побудову судової системи в цих країнах.

А)              Судова система Англії і Уельсу.

Верховний суд Англії і Уельсу, очолюваний лордом-канцлером, включає три самостійні судові установи — Апеляційний суд, Високий суд і Суд корони.

Апеляційний суд складається з цивільного і кримінального відділень і розглядає в колегіях з трьох або більше суддів апеляції на ухвали інших судів. До його складу входять лорд-канцлер, колишні лорди- канцлери, лорд — головний суддя (очолює цивільне відділення) та інші вищі судові діячі, а також до 18 лордів — апеляційних суддів.

Високий суд має три відділення — королівської лави, канцлерське і сімейне. До його складу входять лорд-канцлер та інші вищі судові діячі, а також до 80 рядових суддів. Відділення королівської лави займається, головним чином, розглядом по першій інстанції найбільш складних цивільних справ і апеляцій на вироки магістратських судів у кримінальних справах. На правах складових частин Відділення королівської лави самостійно функціонують Суд адміралтейства, в якому розглядаються суперечки по морських перевезеннях, зіткненнях кораблів і відшкодування пов'язаних з цим збитків і т.ін., та Комерційний суд, якому підсудні багато суперечок торгового характеру. Канцлерське відділення розглядає, найчастіше як суд першої інстанції, цивільні справи, пов'язані з управлінням майном, довірчою власністю, діяльністю компаній, банкрутствами та ін. На правах однієї зі складових частин Канцлерського відділення функціонує Патентний суд, який розглядає звернені до нього клопотання генерального контролера з питань патентів, дизайну і торгових марок. Сімейне відділення в основному розглядає скарги на рішення магістратських судів з усіх питань сімейних відносин, зокрема розлучення, роздільного проживання подружжя, виплати аліментів, опіки і піклування. Розгляд справ по першій інстанції у відділеннях Високого суду проводиться суддями одноосібно, розгляд апеляцій — звичайно в колегіях з двох або трьох суддів. У Відділенні королівської лави за певних умов справа може слухатися за участю присяжних.

Суд корони, створений у 1971 p., розглядає по першій інстанції, обов'язково за участю присяжних (у інших англійських кримінальних судах присяжних немає), справи про переслідуваних за обвинувальним актом, тобто про тяжкі злочини, а також апеляції на вироки і рішення магістратських судів. Суд корони, який вважають єдиним судом, регулярно проводить засідання по своїх округах, центри яких розташовані в найбільших містах Англії і Уельсу. Засідання суду присяжних проводиться під головуванням судді за участю звичайно 12 присяжних, але нині допускається і участь у процесі 10 або 11 присяжних.

Всі названі суди належать до категорії вищих. До нижчих в Англії і Уельсі належать суди графств і магістратські суди.

Суди графств (їх налічується понад 350) — основні органи цивільного правосуддя, в яких по першій інстанції розглядається близько 90 % цивільних справ. Межі району, в якому діє відповідний суд графства, визначаються лордом-канцлером. Він же має право скасовувати, об'єднувати або утворювати нові суди графств. У кожному суді графства звичайно є один або два постійні судді. Компетенція судів графств обмежена порівняно з Високим судом, який також розглядає цивільні справи по першій інстанції, розмірами позовів, що залежать від категорії позову (наприклад, до 5 тис. ф. ст. по позовах з договорів і деліктів). Справи в судах графств слухаються окружними суддями або рекордерами в більшості випадків одноосібно або ж із присяжними, якщо суддя задовольнить заздалегідь заявлене клопотання про це однієї зі сторін (кількість присяжних у суді графства — не менше восьми). Рішення судів графств можуть бути оскаржені до Апеляційного суду, але тільки з відома суду, що виніс ухвалу, і, як правило, лише з питань права або допущення доказів, а не з питань факту.

Магістратські суди розглядають у сумарному порядку (без присяжних) основну масу кримінальних справ (до 98 % на рік).

Поряд із названими судами загальної юрисдикції в Англії і Уельсі діють спеціалізовані суди різної компетенції, деякі з яких мають назву трибуналів, що підкреслює, як правило, їх другорядне значення порівняно із судами. Зокрема, у 1964 р. були засновані промислові трибунали, що складаються з трьох членів (під головуванням професійного юриста). Вони розглядають спори між підприємцями і працівниками, зокрема скарги на неправильне звільнення, на відмову у виплаті допомоги з вагітності та пологів тощо. Рішення промислових трибуналів можуть бути оскаржені в Апеляційний трибунал по трудових спорах, утворений у 1975 р. Він складається з суддів Високого суду або Апеляційного суду і додаткових членів трибуналу — фахівців або представників підприємців і працівників.

Особливе місце серед установ спеціальної юрисдикції посідає Суд з розгляду скарг на обмеження свободи підприємництва, заснований у 1956 р. Він розглядає угоди про ціни і умови постачань товарів і послуг з тим, щоб не допустити монополізації виробництва і торгівлі, а отже, і штучного утримання високого рівня цін. Суд розглядає інші скарги на порушення правил добросовісної торгової практики, а також розглядає прохання про звільнення від оподаткування якого-небудь виду товарів з міркувань суспільного інтересу. Суд складається з трьох суддів Високого суду, які призначаються лордом-канцлером, одного судді Сесійного суду Шотландії, одного судді Верховного суду Північної Ірландії, а також 10 інших осіб, які призначаються на три роки з фахівців з питань виробництва і торгівлі. Справи в ньому звичайно розглядають колегії з одного професійного судді і двох фахівців.

У 1967 р. у Великобританії була заснована Служба парламентського уповноваженого у справах адміністрації. За допомогою своїх співробітників він проводить розслідування за скаргами на дії урядових установ, звичайно після відповідного звернення до нього члена Палати громад. Про результати такого розслідування парламентський уповноважений доповідає депутату, що звернувся до нього, і відповідній урядовій установі, а в деяких випадках — Палаті громад.

Статус суддів. Усі суддівські посади у Великобританії заміщаються шляхом призначенням, а не обрання. Судді вищих судів призначаються королевою за рекомендацією лорда-канцлера, судді нижчих судів призначаються лордом-канцлером. Традиційно судді вищих судів призначалися лише з числа адвокатів привілейованої категорії — баристерів, але останнім часом можливість обіймання суддівської посади вищого рівня надана за певних умов і соліситорам. Судді Верховного суду призначаються з числа баристерів, що мають не менш ніж десятирічний стаж, окружні судді — з числа баристерів із таким же стажем або з числа рекордерів, що займають цю посаду не менш як три роки. У свою чергу, рекордером, тобто частково зайнятим на посаді судді, може бути призначений або баристер із не менше ніж 10-річним стажем, або соліситор із таким же стажем.

Досудове слідство та прокуратура. Розслідування кримінальних справ здійснюється, як правило, поліцією, яка в особі начальників дільниць (головних констеблів) має широкі повноваження, зокрема відмовитися від передачі справи до суду, обмежившись винесенням офіційного «застереження» підозрюваному. Традиційно обвинувачення в англійських судах за більшістю кримінальних справ підтримувалося або поліцією, або окремими громадянами, і лише за найбільш серйозними злочинами розслідування проводилося відомством директора публічних переслідувань, яке брало на себе і підтримання обвинувачення в суді по цих і деяких інших справах. За останній час у цій галузі відбулися серйозні зміни. Закон про переслідування за злочини 1985 р. заснував для Англії і Уельсу службу державних («коронних») обвинувачів, очолювану директором публічних переслідувань, який призначається генеральним аторнеєм і працює під його керівництвом.

Основна функція державних обвинувачів — підтримання обвинувачення в судах усіх рівнів у справах, розслідуваних поліцією, а також у деяких випадках порушення і участь у розслідуванні кримінальних справ.

Адвокатура. Функції представників сторін у цивільному процесі, захисту у кримінальних справах і надання інших юридичних послуг виконуються адвокатами, які в Англії традиційно поділяються на дві категорії — баристерів і соліситорів. Баристери — це юристи, що мають виняткове право виступати у вищих судових інстанціях (як і соліситори, вони мають право виступати також у судах нижчих інстанцій). Для того щоб стати баристером, необхідно пройти стажування у досвідченого баристера і тривалий курс навчання та після здачі відповідних іспитів бути прийнятим членом одного з чотирьох «інів» — об'єднань, що входять у корпорацію баристерів. Діяльність баристерів пов'язана з багатьма обмеженнями. Зокрема, вони повинні спілкуватися з клієнтами лише через соліситорів, носити тогу і перуку і т.ін. Найбільш досвідчені і кваліфіковані баристери призначаються королевою за рекомендацією лорда-канцлера на посаду «королівського радника», що дає їм додаткову правомочність і привілеї. Корпорація баристерів є самостійною і очолюється сенатом і радою баристерів.

Соліситори — значно численніша категорія юристів. Вони дають консультації своїм клієнтам, часто на постійній основі, готують до слухання цивільні і кримінальні справи на користь своїх клієнтів, виступають від імені обвинувачення або захисту, а також як представники інтересів сторін у судах нижчих інстанцій. Корпорація соліситорів очолюється Юридичним товариством, керованим виборною радою. Кандидати в соліситори повинні мати юридичну освіту або пройти курс навчання при Юридичному товаристві, вони складають спеціальні іспити та проходять дворічне стажування.

За останні роки значного розвитку набула система надання безкоштовної або пільгової юридичної допомоги соціально незахищеним верствам населення. Згідно з прийнятим у 1988 р. законом Рада з юридичної допомоги бідним, яка призначається з досвідчених баристерів і соліситорів, заснувала спеціальний фонд, з якого і розподіляє кошти для надання безкоштовної або пільгової юридичної допомоги. Така допомога в Англії надається як у кримінальних, так і у цивільних справах, причому за необхідності проводиться перевірка майнового становища особи, що звернулася по юридичну допомогу.

Б) Судова система Шотландії.

Судова система Шотландії істотно відрізняється від англійської і зберігає стосовно неї значну самостійність. У кримінальних справах як вища і остаточна інстанція виступає розташований в Единбурзі Високий суд юстиціаріїв (юстиціарієм у Середньовіччі на Британських островах називали чиновника, що виконував функції глави виконавчої або судової влади у відсутність короля чи за його дорученням на території Ірландії або Шотландії). Він складається з лорда-генерального судді Шотландії, що очолює його, лорда-судді-клерка і лордів-членів Високого суду юстиціаріїв. Суддя цього суду разом з 15 присяжними слухає по першій інстанції справи про найбільш серйозні злочини, що переслідуються за обвинувальним актом (такі процеси проводяться в Единбурзі, Елазго, інших містах Шотландії). Як апеляційна інстанція Високий суд юстиціаріїв у складі трьох або більше його членів розглядає скарги на вироки будь-яких шотландських судів, у тому числі й винесені суддею цього ж суду.

Ухвали Високого суду юстиціаріїв відіграють дуже важливу роль у розвитку шотландського кримінального права і процесу.

Вища судова інстанція у цивільних справах — Сесійний суд, що засідає в Единбурзі. До його складу входять лорд-генеральний суддя Шотландії, що називається як його глава — лордом-президентом Сесійного суду, лорд-суддя-клерк (він очолює одне з відділень Сесійного суду) і сесійні лорди, що одночасно є членами Високого суду юстиціаріїв. Сесійний суд має зовнішню палату і внутрішню палату. У суді зовнішньої палати судді розглядають справи по першій інстанції або одноосібно, або за участю 12 присяжних. У суді внутрішньої палати, що складається з найбільш досвідчених і кваліфікованих суддів, у колегіях з чотирьох членів розглядаються скарги на рішення суду зовнішньої палати. Ухвали Сесійного суду на відміну від ухвал Високого суду юстиціаріїв можуть бути оскаржені в британську Палату лордів.

Важлива ланка судової системи Шотландії — шерифські суди, що належать вже до системи нижчих судів. Шерифи — професійні судді, вони поділяються на дві категорії — головних шерифів (кожен очолює одне з шерифств, на які поділена вся територія Шотландії) і шерифів, яких іноді називають шерифами-заступниками. У сфері кримінальної юстиції і головний шериф, і шериф має право розглядати за участю 15 присяжних справи про злочини, що переслідуються за обвинувальним актом, або ж одноосібно — справи про злочини, що переслідуються у порядку сумарної юрисдикції. У цивільних справах головний шериф розглядає в основному скарги на рішення, винесені шерифами. У свою чергу, рядові шерифи розглядають по першій інстанції основну масу цивільних справ: їх компетенція не обмежена сумою позову.

Нижчою інстанцією у кримінальних справах у Шотландії є окружні суди, в яких або одноосібно платні магістрати, або два чи більше мирових суддів розглядають справи про незначні правопорушення. Платні магістрати і мирові судді мають право розбирати також деякі категорії цивільних спорів, частіше сімейного характеру.

Судді шотландських судів призначаються на свої посади або британським монархом за рекомендацією державного секретаря у справах Шотландії, або, коли йдеться про мирових суддів, самим державним секретарем.

У Шотландії, на відміну від Англії і Уельсу, вже давно існує розвинена система органів публічного кримінального переслідування. її очолюють лорд-адвокат і генеральний соліситор Шотландії, що виступає як його заступник, а на місцях їх представляють прокурори- фіскали. Органи публічного кримінального переслідування на свій розсуд ухвалюють рішення про доцільність передачі до суду і підтримання обвинувачення у справі, розслідуваної поліцією (найбільш складні кримінальні справи можуть розслідуватися прокурорами-фіскалами). Обвинувачення у Високому суді юстиціаріїв підтримує генеральний соліситор Шотландії або помічники лорда-адвоката. У шерифських судах, а інколи і в окружних судах обвинувачення підтримується прокурорами-фіскалами, що мають значну самостійність при вирішенні багатьох питань. Лорд-адвокат, генеральний соліситор і прокурори- фіскали можуть брати участь і у цивільних справах, виступаючи на захист Корони або «публічного інтересу».

Функції захисників обвинуваченого у кримінальних справах і представників сторін у цивільному процесі в Шотландії виконують професіонально підготовлені юристи. Як і в Англії, вони поділяються на дві категорії — адвокатів (їх професійне об'єднання називається Факультетом адвокатів) і соліситорів (об'єднані в Юридичне товариство Шотландії). Подібно до англійських баристерів, адвокати мають право виступати в будь-яких судах і давати поради та висновки з адресованих їм правових питань. Найбільш досвідчені адвокати за поданням лорда- генерального судді призначаються королівськими радниками (призначення проводиться королевою). Соліситори, яких раніше традиційно називали «юридичними агентами», виконують в основному функції повірених і проводять роботу з підготовки справ до слухання. Вони мають право виступати в шерифських та інших нижчих судах.

В)              Судова система Північної Ірландії.

Судова система Північної Ірландії багато в чому копіює англійську. Верховний суд Північної Ірландії включає Високий суд (з відділеннями королівської лави, канцлерським і сімейним), Апеляційний суд і Суд корони. Усі вони наділені функціями, аналогічними функціям відповідних англійських судових інстанцій. Цивільні справи, окрім найбільш важливих, розглядають суди графств, малозначні кримінальні справи і деякі дрібні цивільні спори — магістратські суди. Організація діяльності і процедура розгляду справ у судах графств і магістратських судах дещо відрізняються від прийнятих в англійських судах.

Вищою апеляційною інстанцією для судів колоній, залежних територій і деяких держав, що входять у Співдружність, є Судовий комітет Таємної ради, очолюваний лордом-канцлером. Його думки із спірних правових питань, що виникають при розгляді конкретних судових справ, мають характер рекомендацій, проте вважаються дуже авторитетними.