6. Місце судової системи в скандинавському праві

Головний напрям діяльності судових систем скандинавських держав полягає в тому, щоб гарантувати правову захищеність і встановлені законом права і свободи приватних осіб. Суди утворюють фундамент даної системи.

410

X. Бехруз. ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО

X. Бехруз. ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО

411

прокуратура, спеціальні органи з розслідування економічних злочинів, тюремна і виправна служби. Інші державні органи, такі, як органи виконавчого провадження, теж пов'язані із судовою системою.

К. Осакве, розглядаючи судовий розгляд у скандинавських державах, виділяє такі його характерні риси: неофіційність, відсутність комплексних правил доказування, керівна роль головуючого судді на всіх стадіях розгляду, участь народних засідателів у вирішенні всіх судових питань, відсутність чіткого розмежування між досудовою і судовою стадіями розгляду справи, надання судам по кримінальних справах повноважень на розгляд цивільних позовів, що перетинаються з кримінальними справами і в цивільних справах сторона, що програє, відшкодовує судові витрати іншій стороні1.

Судові системи скандинавських держав за своєю загальною структурою мало чим відрізняються від судових систем держав, що входять до романо-германської правової сім'ї. Разом із тим, вони за своїм функціональним призначенням деякі положення запозичили у загального права. Судову систему очолюють Верховні суди, які, у свою чергу, складаються з відділень (у Швеції — З відділення і 2 колегії). До судової системи, окрім верховних судів, входять апеляційні і нижчі суди. Як апеляційні суди в Данії виступають два суди східних і західних земель, тобто відповідно датських островів у Копенгагені і Виборзі. У Норвегії в п'яти великих містах діють суди провінції, що виконують функції апеляційної інстанції по цивільних і кримінальних справах.

Низова ланка судової системи Швеції — окружні суди, що розглядають кримінальні і цивільні справи.

До судової системи скандинавських держав входять дві паралельні гілки судів: загальні суди і спеціальні суди.

У Швеції загальні суди (суди загальної юрисдикції) розглядають кримінальні і цивільні справи, справи про передачу прав власності, землекористування, опіку, спадкування, а загальні

1 Осакве К. Сравнительное правоведение в схемах: Общая и Особенная часть: Учеб.-практ. пособие. — М.: Дело, 2002. — С. 64.

адміністративні суди займаються скаргами на рішення, прийняті державними органами влади.

Спеціальні суди (суди спеціальної юрисдикції) розглядають тільки ті справи, на вирішення яких вони уповноважені законом. Існують суд по трудових конфліктах (заснований у 1928 p.), комерційний суд (заснований у 1978 р.), суд по житлових питань (заснований у 1975 р.). До даних судів належать і адміністративні суди, що мають три гілки: районні адміністративні, адміністративні апеляційні і вищий адміністративний суд. Крім того, діє безліч спеціальних судів і трибуналів, створених для розгляду певних видів справ і вирішення різних питань. Згідно Шведським екологічним кодексом, справи, пов'язані з екологічними питаннями, розглядаються п'ятьма екологічними судами. Справи, пов'язані з порушенням норм Шведського морського кодексу, розглядаються сімома окружними судами, які є також морськими судами.

У Норвегії суди з питань публічного управління майном розглядають справи про управління майном подружжя, що розривають шлюб, померлих, банкрутів та ін. У Данії важливу роль відіграють суди по морських і торгових справах, що розглядають не тільки кримінальні справи, але й справи, пов'язані з подіями на морі.

Більшість кримінальних і сімейних справ розглядається в судах першої інстанції у складі голови (судді з вищою юридичною освітою) і трьох або п'яти засідателів присяжних залежно від тяжкості вчиненого злочину. Вони беруть участь в основних слу-ханнях.

Цивільні справи розглядає суд першої інстанції без участі присяжних засідателів у складі трьох суддів з вищою юридичною освітою, а менш серйозні кримінальні справи — у складі одного судді.

При розгляді справ про конфіскацію майна і про нерухомість до складу суду нарівні з суддями з вищою юридичною освітою включають технічних експертів. Рішення судів першої інстанції

412

X. Бехруз. ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО

X. Бехруз. ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО

413

в 10% випадків оскаржуються в апеляційних судах або судах другої інстанції.

Присяжні беруть участь у розгляді справ, пов'язаних із наклепом у пресі, і кримінальних справ у судах нижчої інстанції. Участь присяжних засідателів у судових процесах є найважливішим елементом демократії шведського суспільства. Робота присяжних Швеції відрізняється від діяльності журі присяжних у судових системах загального і романо-германського права. Шведські присяжні засідателі беруть участь в оголошенні вироку, обговорюють із суддею різні правові тонкощі, і кожен із них має право на один голос. Вони можуть відхилити вирок суду, висловити особливу думку при оголошенні вироку.

У цих державах існує розвинена система органів адміністративної юстиції, що розглядає скарги на державних і посадових осіб. Хоча цю функцію в Норвегії і Данії виконують загальні суди. Завдання адміністративних судів — підтримка дотримання законності на центральному, регіональному і місцевому рівнях в адміністративних органах держави. Розгляд у них схожий з розглядом у судах загальної юрисдикції, але здійснюється письмово, хоча використовується й усна форма. Адміністративними судами першої інстанції розглядаються апеляції у справах про оподаткування, а також скарги на рішення адміністративних органів, місцевих органів влади, наприклад, про призначення опіки над неповнолітніми, про розміщення алкоголіків до спеціальних установ і т.

Особливе місце в судовій системі цих держав належить омбуд-сменам — спеціально обраній (призначеній) особі, яка стежить за дотриманням прав людини різними адміністративними органами, а також приватними особами і об'єднаннями. У Швеції із часів конституційної реформи 1809 р. було встановлено посаду омбудсмена юстиції. Цей інститут функціонує в Данії згідно з Конституцією з 1953 р. Хоча посада омбудсмена в Данії дещо обмежена, зокрема він може здійснювати контроль за діяльністю державних службовців, але не має права втручатися в судову

діяльність. У Норвегії інститут омбудсмена було запроваджено в 1962 р. Він обирається парламентом на чотири роки.

Хоча омбудсмен юридично не має права скасувати те чи інше рішення адміністративних органів і посадових осіб, проте, фактично, його рішення приводить до їх скасування.

У системі державних органів цих держав головну роль виконує канцлер юстиції. У Фінляндії канцлер юстиції призначається президентом, у Швеції — королем (довічно). Він веде контроль за дотриманням законності владою, порушує справи з обвинувачення в посадових злочинах членів найвищих судових органів, стежить за свободою друку і ін.

У Норвегії в судовій системі особливе місце займає суд імпічменту, що розглядає справи у зв'язку з обвинуваченням у вчиненні злочинів членами уряду, парламенту і Верховного суду.

414

X. Бехруз. ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО

X. Бехруз. ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО

415