<<
>>

Знова справа будовн водних доріг (каналів).

Ha чергу нарад Палати послів прийшло вій- c ь к о в e п p e д л о ж e н н є. Від нашого Клюбу промовляв п. O к у н e в с ь к и й проти військового закону

Володимир Сінгалевич

та домагав ся скорочення військової служби до двох літ.

При сій нагоді виступив він проти того, що цісар інформує ся про нас у наших національних і політичних противників, та заявив, що утвореннє українського університету булоб трівким приєднаннєм Українців до династії і західних країв

Польське Коло вибрало на місце уступившого п. Біліньского нового презеса Д-ра Л є о, краківського демократа, що мав навязати знова переговори з Українським Клюбом. A тим часом робило Коло Польське

заходи, щоби Палата послів приступила до першого читання предложения правительства про будову в о д н и X д о p і г, та польські шовіністи промисловці від разу поставили проґнозу, що польські робітники займуть цілу сіть будови каналів і підуть навалою з заходу на схід. Тоді наш парляментарний Клюб побачив, що з будови каналів хочуть Поляки робити політику і тому постановив в e c т и о б c т р у к ц і ю в парляменті проти предложення в справі водних доріг. Посол C т a p у x став довше (промовляти по українськи про трафікантські ліценції, щоби каналове

Д-р Ізидор Голубович

предложеннє не прийшло скоро під наради, та я відтак заявив при фактичних спростуваннях, що події останних часів спснукують наш Клюб до боротьби проти закону про будову водних доріг, а п. C і н г а - л e в и ч поставив формальне внесенне, щоби справу водних доріг усунути з дневного порядку.

Перед правительством станув о б c т p у к ц і]й н и й о п и p, що дуже був невигідний Ta небезпечний для важних предложень, на яких правительству залежало. Тоді правительство, — значить през.

міністрів граф

Історія політ, думки 39

Штірк зачав серіознійше з нашою президією переговорювати та прирік нам, що в місяці квітні 1912. p. наступлять вже остаточні переговори для вирішення нашої справи університетської, як також запевнив нас, що перед будовою каналів будуть передусім переведені реґуляції рік, а до будови каналів Бог знає коли прийде, бо на се нема грошей. Докладно ми не знали, кого обманює граф Штірк, — Поляків чи нас, — але приймаючи ті приречення за добру валюту в тих обставинах, — наш Клюб згодив ся на

Лев Левицький

перше читаннє к а н а л о в о ї н о в e л і в дні 28. марта 1912. p.

B сій справі промовляли від нашого Клюбу в Палаті послів: пп. Г о л у б о в и ч і Л e в A e в и ц ь к и й. Вони заявили, що ми є неприхильно настроєні до будови водних доріг, бо під покришкою економічної акції маєсь дати Полякам політичну силу на нашій землі і тому Mft домагаємо ся, щоби відносні фонди ужити на кориснійші ціли, — як будову конечних доріг, зелізниць, на меліорації ґрунтів і и. Нато- місць канали є дуже коштовні і потребують мати вказані передумови... По сих застереженнях переказано відносне предложеннє до окремої комісії.

Наш край навістили були саме тоді в e c н я н і повені та нанесли богато шкід наслідом занедбання реґуляції галицьких рік.

Тому Український Клюб зібрав ся на нараду дня 19. квітня 1912. p. і вирішив на предложеннє п. Олес- ницького поставити в Палаті послів: внесення про p а т у нкову акцію для п отерпівших в ід п о в e н і через матеріяльні допомоги і здержаниє стягання податків.

Довголітний маршалок краєвий граф C т а н и c л а в Б а д e н і вніс був тоді просьбу о димісію, з причини тяжкої недуги, та на його місце старав ся засісти звісний п. Д а в и д A б p а г а м о в и ч. Наша президія парляментарна заложила протест у президента міністрів проти сьої кандидатури на краєвого маршалка.

42.

<< | >>
Источник: KOCTb ЛЕВИЦЬКИЙ. СТОРІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ ГАЛИЦЬКИХ УКРАЇНЦІВ 1848-1914 HA ПІДСТАВІ СПОМИНІВ. 3 ДРУКАРНІ OO. ВАСИЛІЯН У ЖОВКВІ ЛЬВІВ, 1926. 1926

Еще по теме Знова справа будовн водних доріг (каналів).:

  1. Конференції в справі водних доріг (каналів), ї дальші крутійства.
  2. 132. Особливості провадження по справах приватного обвинувачення: порушення кримінальної справи, судового розгляду, закриття справи
  3. 23. Збір за спеціальне використання водних ресурсів.
  4. Знова Сойм галицький, 1899. p.
  5. 67. Накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку
  6. 48. Організаційно-тактичні основи зняття інформації з каналів зв’язку.
  7. Знова барон Ґавч по бароні Бінерті, 1911. p.
  8. Стаття 64. Берегові смуги водних шляхів
  9. § 4. Злочини у сфері водних ресурсів
  10. § 4. Правовий режим територій і зон санітарної охорони водних об'єктів
  11. 30. Накладання арешту на кореспонденцію та зняття інформації з каналів зв'язку (її поняття, підстави, процесуальний порядок провадження та оформлення).
- Археология - Великая Отечественная Война (1941 - 1945 гг.) - Всемирная история - Вторая мировая война - Древняя Русь - Историография и источниковедение России - Историография и источниковедение стран Европы и Америки - Историография и источниковедение Украины - Историография, источниковедение - История Австралии и Океании - История аланов - История Византии - История Древнего Востока - История Древнего Рима - История Казахстана - История кинематографа - История Новейшего времени - История Нового времени - История первобытного общества - История Р. Беларусь - История России - История средних веков - История стран Азии и Африки - История стран Европы и Америки - Історія України - Музееведение - Новейшая история России - Палеонтология - Первая мировая война - Ранний железный век - Украина в XVI - XVIII вв - Украина в составе Российской и Австрийской империй - Україна в середні століття (VII-XV ст.) - Энеолит и бронзовый век -