Товариство імени Шевчеика у Львові, 1873. p.

Ініціятива до заснування Товариства імени Шев- ченка у Львові вийшла від кількох патріотів з російської України. Коли після урядових репресій проти українського слова в Росії при кінці 1860-тих років надії українських патріотів сильнійше звертали ся на Галичину і її молодий національний рух,⁶⁴) то на початку 1870-тих років зявила ся між ними думка: заснувати у Львові постійну інституцію для розвою українського слова.

B 1873. p. закуплено друкарню та 11. грудня тогож року галицьке намісництво приймило до відома статут Товариства „имени Шевченка" у Львові.

Оснувателями і першими дійсними членами Това- jpиспгва „имени Шевченка“ у Львові були: Ст e ф а н Ka чала, посол до Сойму краєвого і Ради державної; M и X а ї л Д и м e т, купець і горожанин міста Львова; Д-р K о p н и л о C у ш к e в и ч, секретар прокурато- рії скарбу; Д-р O м e л я н O г о н о вс ь к и й, професор університету; Л ь о н г и н Л у к а ш e в и ч, директор 'асекурацїйної репрезентації; Махайло Koc- c а к,«; горожанин містаЛьвова; Д-р O л e к c а н д e p Огоновський, редактор ,’„Правди"; Теофіль

»·)■ Пр. пор. M. Гр^шевського, Погляд на розвій Товариства, в ч. I. Хроніки Наукового Товариства імени Шевченка, Львів, 1900.

Барановський інжінєр-асистент, і Юліян Po- манчук, учитель ґімназіяльний.

Фундаторами Товариства були: Олександер Кониський, Єлисавета Милорадович, Дмитро Пильчиков, Михайло Жученко іСтефаи K а ч а л а.

Олександер Кониський

Першим головою Товариства вибрано д-ра Корнила Сушке- в и ч а.

B статуті Товариства, поставленого під патронат найбільшого українського поета, котрого імя було окликом галицького національного відродження, ;— положено його метою: „спомагати розвій руської (малоруської) словесности".

Висше наведену характеристику —- заснування Товариства іме- ни Шевченка у Львові переповів я з розмислу майже дословно за професором Михайлом Г py- шевським, щоби опро- кинути поширювану лє- ґенду, начеб у нас утерло ся неправдиве переконаннє, що Галицька земля була піємонтом України в кількох десятиліттях перед світовою війною.

^Друкарня Товариства імени Шевченка у Л ь в о в і, заснована p. 1874, причинила ся чимало до розбудження літературного руху в Галичині, бо Товариство друкарськими кредитами та опустами під- магало популярні видання „Просвіти", одинокий тоді літературний часопис „Правду“, виданнє важної

праці професора д-ра Омеляна Огоновського:: ,,Studien auf dem Gebiete der ruthenischen Sprache¹¹ і инші, та в p. 1885. переняло від п p о ф e c о p a O м e - ляна Партицького: видавництво літературного часопису для руських родин „Зоря“, — що було по-

Д-р Корнило Сушкевич

чатком самостійної видавничої [ діяльности товариства.

Одначе доходи Товариства імени Шевченка були за слабі, щоби покривати затягані довги і біжучі вн- датки друкарні, так що з кінцем 80-тих років доходило вже до ф і н а н c о в о ї к p і з и і тоді розважувалась навіть думка, чи не булоб вказане: передати

друкарню „Просвіті". Ta до сього не допустили львівські члени Товариства імени Шевченка, заратовуючи друкарню грішми, які позичали на свій довг в кредитових інституціях. До передержання тої крізи фінансової причинив ся найбільше своїми заходами професор Сидір Громницький.

Сидір Громницький

A тим часом з російської України "почали 'що раз більше висловлюватися бажання, щоби Товариство імени Шевченка у Львові взяло ся до орґанізації наукової діяльности. Речником сих бажань був професор O л e к c а н д e p Б a p в і н с ь к и й і він предложив на загальних зборах Товариства 1890. p., щоби Товариство імени Шевченка перетворити на наукове товариство, —що наступило з поча-

Історія політ, думки 10

тком 1893. p. B сім ділі потрудили ся найбільше: професор 0 л e к c а н д e p Б a p в і н с ь к и й, Д а м я н Г л а д и л о в и ч, д-р Ю л і я н Ц e л e в и ч, і директор Кость Паньківський.

По переведеній реформі, Наукове Товариство імени Шевченка у Львові придбало матеріяльні засоби, як також людей, що заняли ся науковими працями.

6.