Ha три фронти.
B сім моменті мусіли ми обганятись на три фронтн. 3 одного боку треба було ладитись до першого бою виборчого на підставі нового закону про загальне голосуваннє. 3 другого боку треба було відбивати польські атаки з приводу подій на львівськім університеті, та з третого боку підступав галицький Сойм, щоб перед своєю смертію добувати як найбільше прав на закріпленнє польського панування...
Вибори до парляменту на підставі загального права голосування розпнсано на місяць май 1907. p. Ширший Народний Комітет збираєсь на нараду 21. лютого 1907. p., щоб на підставі предложень повітових орґанізацій затвердити перші кандидатури посольські та устійнити відношеннє до инших партій.
Тогож самого дня розпочинають увязнені студенти ґ e н e p а л ь н у г о л о д і в к у. Львівський суд кар- нийзачинаєвипускати наших студентів на волю, та вонн держуть ся солідарно і аж 24. лютого 1907.p. виходять всі разом, походом до „Народної Гостин- ниці“, при величезнім здвизі народу. Там з балькону ідуть промови побідні. Ha закінченнє говорить студент Я p о c л а в B e с о л о в с ь к и й: „Ми зробили те, що було нашим обовязком, — нехай всі роблять так, а скоро буде лад. Нехай всі сповнять свій обо- вязок, так як ми. Тож не величайте нас як героїв, але будьте всі героями!..1*®6)
ев) Процес карний, який опісля, 'з початком вересня 1907. p,) відбув ся перед делєґованим віденським трибу- н а л о м, хоча скінчив ся засудом кількох наших студентів, то всеж таки відкрив перед світом темні сторони польського правління в Галичині. A в межичасі П а в л о K p а т утік, наслідом чого наша орґанїзація фінансова стратила вложену за нього кав- цію: 15.000 а. к.
A в галицькім Соймї п. O л e с н и ц ь к и й предкла- дає проект реформи ординації виборчої до Сойму, на засаді загального голосування. Він ставить також внески: про зміну краєвого закону о язиці викладо- вім в школах середних, та про заснуваннє руських
Ярослав Весоловський
ґімназій в Бережанах і Стрию.
Ta п. Бобжинь- c к і поставив два внески: про зміну закону о Раді шкільній краєвій і реформу учительських семинарій. Затемаршалоккраєвий граф Стаиислав Бадені проголошує, що Виділ краєвий приготовив проєкт соймової реформи виборчої, який допускає загальне голосуванне в додатковій курії загальній та намісник траф П о т о ц к i завідомлює про отворенне русько- тіольських паралєльок ґімназійних в Бережанах... Отсе благодать польських верховодів, а за се належить ся відплата.Негайно приходить друге читаннє предложения про зміну закону о P а д і ш к і л ь н і й к p a e в і й, бо панам Полякам спішно стало, щоб іще поширити ■обєм ділання сеї установи шкільної, яку держуть у своїх руках, П. M о г и л ь н и ц ь к и й виступає проти сього предложення, бо воно дає Раді шкільній кра- євій безглядну власть над уІлим шкільництвом в Галичині. Посол K о p о л ь виказує, що проєкт п. Боб- жиньского се перший крок до розширення краєвої автономії, та до усунення Галичини зпід власти центрального правительства. Далі промавляють посли:
0. Богачевський і Олесницький проти сього предложення, та застерігають ся і протестують, але се не помагає, — польська більшІсть соймова ухвалює відносний закон краєвий, в другім читанню.
Наслідом сього зложив п. 0 л e с н и ц ь к и й, в дні
1. марта 1907. p., іменем руських послів соймових: заяву з протестом, по чім всі наші посливий- шли з салі соймової. B сій заяві піднесено, що ухвалитись маючий закон про розширение компетенції Ради шкільної краєвої є виломом в законодатній компетенції Ради державної, та новим способом обез- c и л e н н я і о б e з п p а в н e н н я p у c ь к о г о н а - p о д у, —- тому руські посли, стоячи засадничо за розділом Ради шкільної краєвої на руську і польську секцію, закладають рішучий і грімкий протест, та не возьмуть участи в третім читанню...
Іще одна сецесія, - та вона перейшла без вражіння і значіння, — бо свого часу легко перепустили наші посли закон краєвий про орґанізауію Ради шкільної краєвої.
За сим приходить на чергу нарад галицького Сойму друге предложеннє п. Б о б ж и н ь c к о г о про реформу учительських семинарій, та польська більшість соймова відкидає мінімальне домаганне руських послів про допустимість засновування руських семи- нарій учительських. B сій справі промовляли з наших послів: O л e c н и ц ь к и й M о г и л ь н и ц ь к и й,
о. Іван Яворський і Гурик.
Для доповнення автономічної трильоґії предложив п. Давид Абрагамович провктзакону краевого о урядовім язиці автономічних властей. B тім проекті вставлено таку постанову, що урядовою мовою автономічних властей є та з краєвих мов, котра буде в хвилі оголошення краевого закону, та зміна урядової мови може наступити тільки на підставі ухвали кваліфікованої більшости відносної установи.
B дебаті над тим предложением сказав посол
о. Іван Яворський, дня 13. марта 1907. p. отсі знаменні слова: „Ми не повинні були так легко дати вам ухвалитизакониекстермінаційні... Ми вийшли; ми зле зробили; нас повинні були ви- н e c т и з т о ї п а л а т и ...“ I сей закон переперла польська більшість в галицькім Соймі.
По безгляднім переголосуванню всіх руських внесків і поправок, в дні 19. марта 1907. p. відрочено галицький Сойм до осіиної сесії...
4.