Початок року 1914.
Початокроку1914.приніс нам дві невідрадніподії..
P у c c о ф і л ь c ь к а п p о п а ґ а н д а н а У г о p- іцині спричинила, що Мараморош-Сиготська королівська прокураторія внесла акт обжалування проти Александра Кабалюка і 180.
с.півобжалуваних за те, що вони в порозумінню з графом B о л о д и- м и p о м Б о б p и н с ь к и м, головою „ Благотворительного общества" і „Союза русскаго народа" підбурювали населеннє до відорвання території, заселеної Русинами, під російське пануваннє. Отсе були невинні жертви, що зпід Мадярщини, котра їх довела до національно-культурного занепаду і економічного зубожіння — попали в сіти руссофільської пропаганди...3 1. січня 1914. p. зачав д-р прав H и к о л а й П. Глібовицький в Коломиї видавати „Русь“, галицко-русская библіотека для народа, під кличем: Одна Русь на землѣ, какъ одинъ Богъ на небѣ! Письма изъ Галицкой Руси, въ „Слапянскія Извѣстія" С.-Петербургскаго Славянскаго Общества. Отсе була безпосередно передвоєнна пропаганда, яку вінрозпочав своєюруссофільськоютемою: Австрія, P о c і я і M а з e п и н ц і.
A в російській Україні наступивновий про- тиукраїнський похід. Протиукраїнські резолюції Київських російських націоналістів накликають царський уряд до переслідування небезпечного українського руху. B часі ювилейних днів Шевченка не допуска- єть ся ніякі офіціяльні свята...
3 сього приводу відбули ся у Львові з б о p и у к p а ї н c ь к о ї а к а д e м і ч н о ї м о л о д і під проводом студента Федорцева та піднесли протест проти російської нагінки на українські культурно-гуманітарні інституції в Київі і взагалі на цілий український рух, — а рівночасно привитали виступ українського учительства на всеросійськім зїзді в Петербурзі, в обороні рідної мови і рідної школи.
B сім часі відбув ся у Львові також Краевий шкільний зїзд під проводом проф.
Олександра Колесси, що радив над справою доцільної орґанізації нашого приватного шкільництва.158)B дні 3. січня 1914. p. приїхав був до Львова президент міністрів граф Ш т і p к, на похорон міністра Залєского, та при сій нагоді старав ся навя- зати порозуміннє між нами а Поляками в справі сой- мової виборчої реформи, але се йому не вдалось.
Опісля велась в ГІарляменті дебата над б у д ж e- т о в о ю п p о в і з о p і e ю і в сій дебаті промовляв від нашого Клюбу п. Олесницький. Він підніс, що в буджеті вставлено позицію на передвступні роботи до отворення гірничої академії в Кракові, на що ми не можемо згодити ся і кажемо: або нехай буде український університет у Львові, або нехай не буде гірничої академії в Кракові! Далі вказав він на неприхильне становище польської сторони в справі соймової виборчої реформи, та заявив, що супроти сього не остає нам нічо инше, як національна автономія, повна самоуправа і ски- неннє польського ярма у всіх областях публичного життя. Отсе головні ціли нашої н а й б л и з ш о ї п o- л і т и ч н о ї п p о г p а м и... [112] [113] 94.