27. Новий намісиик д-р Бобжииьскі.
Незабаром, бо вже в дні 29. квітня 1908. p. іменував цісар новим намісником Галичини: д-ра M и -
в8) Отся заява самої президії, здня14.квітня1908.р., викликала була невдоволенне між нашими студентами у Львові, як також в краю.
Головний мотив ненависти Українців дографа Потоцкого лежав в тім, що він форсував: впровадити до Сойму репрезентацію так званих Росіян...X а й л а Б о б ж и н ь c к о г о. Його привитала наша суспільність неприхильно, нагадуючи його становище як віцепрезидента Ради шкільної краєвої і посла соймового супроти домагань нашого народу. Але новий намісник д-р Бобжиньскі не одержав з Відня тих широких повновластей, які мав його попередник, та приймив ся обовязку: п e p e в e c т и c а н а ц і ю галицької адміністрації. Ha привіт своїм урядовцям в львівськім намісництві, в дні 6. мая
1908. p., сказав він, що адміністрація повинна бути супроти населення: безсторонна, справедлива і прихильна, без огляду на народність, віру і суспільне становище, — та додав, що головне значінне має не репрезентація власти, але добра адміністрація... Ce мав бути новий курс краєвої адміністрації.
До сеї програми нового намісника не привязувала наша суспільність великої ваги, бо вже не раз чули ми гарні слова польських намісників, але не бачили їх діл.
Відношеннє між Поляками і Українцями, наслідом атентату на графа Потоцкого, стало вельми заостренс та відбилось на політиці нашої репрезентації у Відні.
28.