День великого ювилею.

B сих обставинах прийшов день в e л и к о г о ю в и- л e ю T a p a c а Ш e в ч e н к а, 9. марта 1914. p. Ювилей розпочав ся святочними зборами членів Наукового Товариства імени Шевченка у Львові, що відбулись під проводом професора д-ра C т e ф а н а T о м а ш і в c ь к о г о, та постановили видати ювилейні тіраці наукові з'і.нагоди сих роковин.¹⁶²)

Олександер Мишуга

Вечером тогож дня відбув ся ю в и л e й н и й к о и- церт в честь Шевченка в спортовій палаті у Львові, на котрім д-р E в г e и O л e с н и ц ь к и й виголосив привітну святочну промову.

Н®) 3 початком p. 1914. повстали при Наукопім Товариств* імениШевченка уЛьвові дві нові стипендії: Олексан- д-ра K о н и c ь к о г о і Я к о n а Г о л о в а ц ь к о г о. Сю остаину заснувала жінка Якова Головацького: Марія з Бурачинсвких з сином д-ро м Всеволодом Головацьким...

сотими роковинами сеї хвилі. Та не однаково приходить ся всім українським землям стрічати сей: день великий. 3 а к о в а н а У к p а ї н а і старинний наш Київ стрічають сі великі роковини глухою мовчанкою .. Побідна пісня, яка лунає на тих землях, — що їм державний устрій дає, коли не повну свободу, то бодай культурні її форми — міша- єть ся з брязком тяжких оков, наложених на укра~-

Сальомея Крушельницька

їнський народ як раз там, де родив ся і жив Кобзар,, де сТОЇтЬ його могила, куди наче до української Мекки звернені нині очі і серця народу...

Ha сім концерті оваційно витала українська громада нашого славного співака O л e к c а н д p a M и- шугу, що з далекої чужини прибув був тоді до Львова, щоб звеличити память великого ґенія України.

B сей день відбули ся виклади про Шевченка по всіх наших народно-просвітних орґанізаціях в ці л і м кр аю...

У відповідь на заборону святкування столітнсго ювилею Шевченка в Росії наступили у к p а ї н с ь к і д e м о н c т p а ц і ї у Київі і штрайк робітників та. великі демонстрації в Петербурзі, — значить громадянство відозвалось. Ta отсе переслідуваннє української нації в Росії заставило там нашу суспільність:: застановити ся над відношеннєм українського народу до російської держави. Тоді відбуло ся засіданнє:. центрального комітету п a p т і ї c а м о c т і й н о c т и У к p а ї н и, що рішив поширювати політичний сепаратизм України аж до остаточної ціли. A більшість української суспільности не попирала іще державного сепаратизму. Вона стреміла до злєґалізування української національности в Росії та до здобуття її н а ц і о н а л ь н о - т e p и т о p і я л ь н о ї а в т о н о м і ї в p а м a X p о c і й c ь к о ї і м п e p і ї... ^ш)

102.