Пакти, що отримали позовний захист імператорів (pacta legitima)

Це пакти, що отримали позовний захист за часів встановлення в Римі монархії. Захист їх відбувався за допомогою кондикційного позову, що випливав із закону, яким було визнано дану угоду.

Compromissum (компроміс) — це угода, метою якої була домовленість осіб, між якими був спір про передачу цього спору на розгляд третейському судді. Угода з самим суддею, як уже зазначалося вище, називалася receptum arbitri. Компроміс отримав позовний захист тільки в період абсолютної монархії. В класичну епоху для здійснення правосуддя третейським суддею сторони передавали йому спірну річ або грошову суму для того, щоб він потім передав її тій стороні, на чию користь буде вирішений спір. Іншим варіантом була процедура стипуляції. За невиконання рішення третейського судді на порушника накладався штраф.

Pactum donationis — неформальна угода про дарування. Даруванням в Стародавньому Римі називалася така угода, згідно з якою, аби виявити свою щедрість, одна особа безоплатно передавала другій особі певну річ або інший об’єкт. Дарування могло полягати у передачі права власності на річ, гроші, у встановленні сервітуту тощо. Для здійснення дарування в юстиніанівський період необхідно було дотримуватися певної процедури — судової інсинуації актів дарування. Вона передбачала проголошення заяви про дарування перед судом із занесенням цього факту до реєстру. Спершу інсинуація була обов’язковою для дарування на будь-яку суму, потім Юстиніан встановив обов’язковість insinuatio тільки для дарування на суму понад 500 золотих. Дарування на меншу вартість отримували юридичну силу без всіляких формальностей. Таким чином pactum donationis отримав позовний захист.

Pactum dotis — неформальна угода про посаг, внаслідок якої батько нареченої зобов’язувався передати майбутньому чоловікові своєї дочки певне майно.

Семінарське заняття

Поняття та види пактів.

Пакти, що приєднані до контрактів (pacta adiecta).

Преторські пакти.

Пакти, що отримали позовний захист імператорів (pacta legitima). Термінологічний словник actio recepticia — спеціальний позов, за яким особа несла відпові-дальність за невиконання взятого на себе зобов’язання

argentarius — банкір

caupones — утримувачі трактирів та готелів

compromissum — позасудова угода про те, щоб віддати спір на розгляд третейському судді

constitutum debiti — підтвердження боргу

de pactis et conventionibus — преторський едикт, що захищав пакти

ex intervallo — після спливу певного строку

exeptio pacti conventi — заперечення пакту

insinuatio — процедура проголошення заяви про дарування перед судом із занесенням цього факту до реєстру

nautae — хазяї кораблів

pacta adiecta — пакти, приєднані до договору, що захищався по

зовом

pacta legitima — пакти, що отримали імператорський захист через закріплення в імператорських законах

pacta nuda — голі пакти

pacta praetoria — пакти, що отримали захист від претора

pacta vestita — одягнені пакти

pactum donationis — неформальна угода про дарування

pactum dotis — угода про посаг

receptum — взяття на себе особою певних зобов’язань, які раніше вона не мала

receptum arbitri — взяття на себе ролі третейського судді

receptum argentarii — угода, за якою банкір брав на себе зобов’язання перед своїм клієнтом сплатити його борг третій особі

receptum nautarum, cauponum, stabulariorum — прийняття відповідальності за збереження речей пасажирів та постояльців

stabularii — хазяї постоялих дворів Завдання для перевірки знань 1. Чому пакти називають неформальними договорами?

Дайте визначення голих та одягнених пактів.

Що таке приєднані пакти?

Які пакти отримали захист? Рекомендована література Дождев Д. В. Римское частное право: Учеб. для вузов / Под общ. ред. академика РАН д-ра юрид. наук, проф. В. С. Нерсесянца. — М.: НОРМА, 2002. — С. 600—604.

Підопригора О. А. Основи римського приватного права: Підруч. для студ. юрид. вузів і ф-тів. — К.: Вентурі, 1997. — С. 245—252.

Новицкий И. Б. Основы римского гражданского права. — М.: Юрид. литература, 1972. — С. 245—252.