38. Основні поняття РЕТ Елліса.
Сутність моделі психотерапії, розробленої Альбертом Еллісом, багато в чому визначається словом "раціональність" , значення якого залежить від того, з чим його зіставляють і чому протиставляють: думкам (античність), вірі і догмі (середньовіччя), забобонам (Ренесанс), досвіду (сенсуалізм XIX ст.).
Раціональність (ірраціональність) будь-якого знання, думки, уявлення перевіряють лише після появи сумнівів. А. Елліс трактує раціональність як природне (наївне) знання про дійсність, щось безсумнівне, замислитись над яким навіть не можливо. Очевидне він прирівнює до безсумнівного, простежуючи у складі внутрішнього досвіду особистості утворення, в яких вбачаються фундаментальні характеристики світу, і демонструючи, як їх можна поставити під сумнів,У тріаді "раціональне - емпіричне - ірраціональне" А. Бек акцентує увагу радше на двох перших її складниках, А. Елліс - на двох останніх. Обидва науковці схильні розглядати будь-яку людину, що розв'язує свою проблему, як ученого-дослідника, який недостатньо усвідомлює власні методи і можливості. У розробленій ними терапії максимально представлений і активно працює принцип когіто - мислення, що пізнає (Р. Декарт: "Cogito, ergo sum" - "Мислення означає існування"). Якість мислення визначає комфортність існування: люди бувають нещасні від того, що неправильно думають, уявляють певні речі, обставини, властивості.
Раціонально-емотивна терапія (PET) -психотерапевтична школа, основною метою якої є корекція ірраціональних думок та упереджень І спричинених ними негативних емоційних переживань.
Когнітивна психотерапія ґрунтується на припущенні про те, що депресія та інші види неврозу є наслідками ірраціонального і нереалістичного мислення. Почуття і поведінка людини істотно залежать від її думок, переконань та умовиводів - усього, що А. Бек і А. Блліс називають когніціями (когнітивними змінними). Судження і думки класифікують на групи: описові (дескриптивні); оцінні, причинно-наслідкові (каузативні); приписові (прескриптивні). Усі вони пов'язані між собою, утворюючи систему правил, жити за якими - означає неминуче бути нещасним. Типовий перелік таких "правил невротика" навів А. Бек:
1) щоб бути щасливим, я маю досягти успіху в усіх своїх спробах і починаннях;
2) щоб відчувати себе щасливим, мене мають любити (приймати, захоплюватися) всі і завжди:
3) якщо я припускаюся помилки - значить я дурень;
4) якщо я не досяг вершини, то зазнав краху;
5) як чудово бути популярним, відомим, багатим; як жахливо бути звичайною, посередньою людиною;
6) моя цінність як особи визначається тим, що думають про мене інші люди;
7) я не можу жити без любові. Якщо мій чоловік (дружина, дитина, коханець, начальник) мене не люблять, я ні на що не здатен, я нікчема;
8) якщо хтось зі мною не погоджується, він мене не любить.
.