25.Моторна проба Шварцландера

методика призначена для визначення рівня домагань особистості. Завдання дається як тест на моторну координацію. Випробуваному пропонується бланк з чотирма прягмоугольнимі секціями за кількістю проб в експерименті.

Оригінальні розміри боку маленьких квадратів 1,25 см. В інструкції суб'єкту формулюється завдання проставити хрестики (х) в максимальному числі маленьких квадратів одного з прямокутників, виконуючи це завдання за певний час.

Випробуваного просять назвати кількість квадратів, яке він зможе заповнити за 10 с. Свою відповідь суб'єкт з Аносов у верхню велику клітинку I прямокутника. Після проби, починається і закінчується по команді експериментатора, випробуваний підраховує кількість проставлених елементів і відзначає його в нижній великий комірці I прямокутника. Далі за тією ж схемою здійснюються такі проби. Рівень домагань характеризує ступінь труднощі тих цілей, до яких прагне людина і досягнення яких представляється людині привабливим і можливим. На рівень домагань впливає динаміка удач і невдач на життєвому шляху, динаміка успіху в конкретній діяльності. Бувають адекватні рівні домагань (людина ставить перед собою ті цілі, які реально може досягти, які відповідають його здібностям і можливостям) і неадекватні: завищені (претендує на те, чого не може досягти) або занижені (вибирають легкі або спрощені цілі, хоча здатний на більшу). Чим адекватніше самооцінка особистості, тим адекватніше рівень домагань.

Особи з нереалістично завищеним рівнем домагань, переоцінюючи себе, свої здібності і можливості, беруться за непосильні для них завдання і часто терплять невдачі.

Люди з високим, але реалістичним рівнем домагань постійно прагнуть до поліпшення своїх досягнень, до самовдосконалення, до вирішення все більш і більш складних завдань, до досягнення цілей. Особи з помірним рівнем претензії стабільно, успішно вирішують коло завдань середньої складності, не прагнучи поліпшити свої досягнення і здібності і перейти до більш важким цілям.

Особи з низьким або нереалістично заниженим рівнем домагань вибирають занадто легкі і прості цілі, що може пояснюватися: 1) заниженою самооцінкою, невір'ям у свої сили, «комплексом неповноцінності», або 2) «соціальної хитрістю», коли поряд з високою самооцінкою і самоповагою людина уникає соціальної активності та важких, відповідальних справ і цілей.