§ 6. Міжнародні конвенції, багатосторонні міждержавні угоди і двосторонні договори

Україна виходить з визнання примату міжнародного права над нормами національного законодавства у галузі охорони і викорис­тання земель. Згідно зі ст. 71 Закону "Про охорону навколишнього природного середовища" якщо міжнародним договором, укладеним нашою державою, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у національному законодавстві про охорону довкілля, то застосову­ються правила міжнародного договору.

У ст. 9 Конституції закріплене положення, відповідно до якого міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верхов­ною Радою, є частиною національного законодавства України. А згідно зі ст. 17 Закону від 22 грудня 1993 р. "Про міжнародні дого-

1 Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 24. — Ст. 170

40

вори України"' укладені й належним чином ратифіковані міжна­родні договори нашої держави становлять невід'ємну частину національного законодавства і застосовуються в порядку, встанов­леному для його норм. Проте у науковій літературі дискутуються питання про те, має пряму дію належним чином підписаний міжнародний акт на території України чи потрібне прийняття ана­логічного акта внутрішньодержавної правотворчості2. Ця проблема актуальна у зв'язку з відсутністю державно-правових механізмів і досвіду прямої реалізації міжнародних норм, що породжує не­обхідність прийняття національних законів, які дублюють міжна­родні акти.

Україною підписано і ратифіковано низку міжнародних дого­ворів, які регулюють екологічні відносини, у тому числі й тих, які пов'язані з охороною земель, наприклад, Конвенцію про водно-бо­лотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів3 і Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату4. Ці акти стали частиною екологічного за­конодавства нашої держави.

'Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 10. — Ст. 45. 2 Див.: Зкологическое право УкраиньІ: Курс лекций / Под ред. Й. Й. Каракаша. — Одесса, 2001. — С. 27-28.

' Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 50. — Ст. 279. 4 Там само. — Ст. 277.

41