§ 29. Правові та неправові форми державного управління.

Під формою державного управління слід розуміти зовнішньо виражену дію — волевиявлення виконавчо-розпорядчого органу (посадової особи), здійснене у рамках режиму законності та його компетенції для досягнення управлінської мети.

До правових належать форми, використання яких спричиняє виникнення юр. ефекту. Зокрема, видання юр. актів, застосування примусових заходів тощо. Такі форми виступають як юр. факти і можуть формувати адм.-правові відносини.

До неправових належать форми, які безпосередньо юр. значення не мають і не спричиняють виникнення адм.-правових відносин. Такі форми або передують правовим (проведення ревізії за результатами якої видається юр. акт), або настають за ними (нарада з приводу реалізації юр. акта).

Роль: підтримка встановленого порядку; використання в інтересах і цілях державного управління потенціалу недержавних структур і громадян; гласність й урахування громадської думки; зміцнення законності, дисципліни й організованості.

Одні й ті самі форми успішно застосовуються в різних галузях і сферах.

Максимально регламентовані форми, що пов'язані з реалізацією правозастосовних, правоустановчих і право-похоронних функцій виконавчої влади.

Значно менше регламентовані форми, що не спричиняють прямих юридичних наслідків (наради, консультації).