<<
>>

§ 1, Законність, правопорядок і дисципліна

Законність. Питання про законність досить складне. Насамперед це пояснюється тим, що, говорячи про законність, ми маємо на увазі два поняття. Перше є синонімом правомірності застосування права певними органами державної влади.

Друге ж є уособленням принципу верховенства законності, тобто верховенства закону в системі нормативно-правових актів. Теорія держави і права як глобальна наука віддає перевагу першому поняттю, хоча й не відкидає друге.

Законність - це правовий режим у державі, за якого діяль

ність державних органів, юридичних і фізичних осіб адійс-

нюється відповідно до вимог закону.

Режим законності діє на основі її принципів.

Принципи законності - це основні ідеї, засади, що виражають зміст законності.

Існує чотири принципи законності: верховенство, єдність, доцільність і реальність.

Верховенство законності - верховенство закону в системі нормативно-правових актів. Цей принцип складається з вимоги відповідності законів Конституції, а підзаконних нормативно-правових актів - законам.

Єдність законності (загальність) - єдина спрямованість правотворчості і правозастосування в територіальному і суб'єктивному плані. Зазначений принцип існує для запобігання одній з форм правового нігілізму, коли певні суспільні відносини регулюються різними актами, які суперечать один одному. Територіальний план полягає в тому, що акти діють на певній території;

Глава 20. Законність і правова культура              421

правопорядок є результатом реалізації правових норм, про

ведення в життя принципу законності;

змістом правопорядку е така упорядкованість суспільних від

носин, яка виражається лише в правомірній поведінці їх учас

ників, що здійснюється в межах правових відносин;

межі правопорядку обумовлені змістом конкретного виду

правовідносин;

правопорядок забезпечується державою.

Існує кілька класифікацій правопорядку.

Так, за масштабністю можна виділити правопорядок країни, федерації, суб'єкта федерації, інших структур - регіону, міста, організації тощо.

За обсягом та значущістю - загальний, галузевий і спеціальний правопорядок.

За характером відносин - конституційний, судовий, фінансовий тощо.

За складністю - складний, спрощений, елементарний.

За ступенем оформленості - оформлений та неоформлений (втілення в життя правових звичаїв, моральних цінностей тощо).

Принцип» правопорядку - пе основні ідеї та засади, на яких засновано правопорядок.

Принципами правопорядку е конституційність, державна га-рантованість, стійкість, організованість, формальна визначеність та системність.

Принцип констцтуційності означає, що правопорядок відповідає конституції, забезпечує її реалізацію, а всі вимоги конституції знаходять у ньому конкретне вираження, у зв'язку з цим звичайно говорять про конституційний державний порядок. Конституційні настанови визначають основні параметри форми та змісту взаємодії держави, суспільства і громадян, в основі яких лежить верховенство прав і свобод особистості. Вищий прояв даної вимоги відбувається тоді, коли фактична і юридична конституція країни збігаються у встановленому порядку життя.

Принцип державної гарантованості стабільності та упорядкованості суспільних відносин полягає в тому, що існуючий правопорядок забезпечується державою, охороняється нею від правопорушень.

Принцип стійкості означає стабільність суспільних відносин, форм соціальних зв'язків, у межах яких здійснюється правомірна поведінка Індивідів і труп. Спроби порушити цю стійкість припиняються державою та її органами.

420РОЗДІЛ 4. ТЕОРІЯ ПРАВА

здійснюються конкретними індивідами, а також правові акти, що видаються конкретними державними органами та посадовими особами з конкретного приводу. Ці акти повинні відповідати законодавству країни.

Правова соціалізація людини вимагав виховання в громадян законослухняної поведінки, адже стан законності в суспільстві свідчить про рівень суспільної правосвідомості та правової культури.

Саме в умовах останньої здійснюється правове виховання людини. Якщо правова культура досить висока, то в результаті правового вихованая в громадян формується соціально-активна правомірна поведінка.

Гуманізація суспільних відносин означає формування в громадян непримиренності до сваволі і беззаконня в боку органів державної влади. В умовах розвиненої законності в людей формується непримиренність до будь-яких проявів сваволі і беззаконня з боку державних органів та посадових осіб.

Велике значення для законності має презумпція невинуватості.

Правопорядок і дисципліна. У результаті виконання вимог законності складається правопорядок.

Правопорядок - це певний стан урегульованості суспільних відносин, що виник унаслідок суворого і неухильного виконання і дотримання норм права.

Якщо законність як режим правомірності означає вимогу дотримання, виконання правових норм і сам процес їх реалізації, то правопорядок - це фактичний стан упорядкованості суспільних відносин.

Правопорядок встановлюється точним виконанням і дотриманням законів. Він е кінцевим результатом реалізації правових вимог і розпоряджень, результатом дотримання і виконання правових норм, тобто законності. Саме правопорядок стає метою правового регулювання, саме задля його досягнення застосовуються заходи для зміцнення законності, удосконалюється законодавство, видаються закони й інші нормативно-правові акти.

Правопорядок е частиною суспільного порядку, але йому притаманні свої, досить специфічні ознаки.

Ознаки правопорядку:

-   правопорядок е станом упорядкованості суспільних відносин, що передбачаються нормами права;

Глава 20. Законність і правова культура              423

Неможливо домогтися правопорядку іншими способами,

крім удосконалювання правового регулювання і забезпечення

законності;

Зміцнення законності неминуче і закономірно приводить

до зміцнення правопорядку.

Конкретний зміст правопорядку залежить від змісту за-

коявості.

Відмінність у змісті законності і правопорядку залежить від її елементів:

предметного (носії законності - те, що повинно відповідати

правовим вимогам);

суб'єктного (склад суб'єктів, на яких поширюється право

вимагати дотримання правових розпоряджень від інших осіб

і обов'язок такого ж дотримання);

нормативного (коло правових розпоряджень є обов'язковим

до виконання).

'Зміядоняя законності - умова для формування правової держави. Зміцнення законності і правопорядку е неодмінним зІсббом і умовою формування правової держави, а самі вони -Його необхідним елементом. Держава може стати правовою лише в разі наявності міцної законності і стабільного, заснованого иа праві і законності порядку.

• .На сьогодні вже існують прогнози розвитку законності в умовах формування правової держави.

Насамперед, це стосується послідовного розширення предметного боку законності, тобто кола тих об'єктів, що набувають властивості законності. Мається на увазі, що принцип «Дозволяється все, що законом не заборонено» буде розширено до певних меж. Це означає, що буде розроблений певний перелік заборон. Усе, що не ввійде до цього переліку, стане дозволеним, а отже, законним.

Крім того, відбуватиметься зміна в суб'єктному боці законності - абсолютна (тобто для усіх) реальність права вимагати дотримання законності від інших і обов'язок чітко виконувати правові розпорядження. Мається на увазі, що кожен матиме право вимагати дотримання правових розпоряджень від будь-якого суб'єкта права,

І, нарешті, удосконалення нормативного елементу законності буде здійснюватися в трьох напрямках:

1. Зміст законодавства все більшою мірою відповідатиме реальним умовам і прогресивним тенденціям розвитку суспільства. Сьогодні Україна формує демократичну, соціально-правову

422РОЗДІЛ 4, ТЕОРІЯ ПРАВА

Принцип організованості передбачає, що правопорядок виникає дише в разі організуючій ролі держави. Навіть незважаючи на високий рівень культури конкретного суспільства, правопорядок не виникає стихійно, оскільки розбіжності в Інтересах та в матеріальному становищі людей породжує різні уявлення про розумну організацію життя суспільства.

Усі ці уявлення держава узгоджує шляхом прийняття правових норм.

Принцип формальної визначеності означає, що правопорядок пов'язаний з правом і виникає на основі чітких правових приписів, формально закріплених у законах та підзаконних актах держави. Ці приписи в обов'язковими для всіх громадян, посадових осіб і державних органів.

. Принцип системності передбачає, що реальні правовідносини, які склалися в суспільстві, не е одиничними та розрізненими діями суб'єктів права, а являють собою систему відносин. Ця система характеризується ієрархічністю, несуперечливістюі взаємозалежністю її складових елементів. Цілісність правовим відносинам надають правові принципи, зафіксовані в конституції; економічні відносини, що складися в суспільстві; рівень правової культури і, звичайно ж, єдність державної влади на території держави, що є гарантом цієї цілісності.

Складовим елементом суспільного порядку є також дис

ципліна.              .'••••.

Дисципліна - це певний порядок поведінки.людей, що за

безпечує узгодженість їх дій як у колективі, так і в суспіль-

ному й державному житті.

Дисципліна може бути державною, громадською, партійною, договірною, технологічною, військовою тощо. Особливий інтерес в рамках теорії держави і права становить дисципліна державна.

Державна дисципліна - це дотримання всіма організаціями та громадянами встановленого державою порядку діяльності державних органів, підприємств і установ по виконанню покладених на них обов'язків.

Державна дисципліна виражає інтереси всього населення, сприяє розвитку соціальне-політичної активності громадян. Вона передбачає свідоме позитивне ставлення громадян до встановленого правопорядку, а також виявляє правову, політичну і моральну культуру громадян.

Говорячії про співвідношення законності і правопорядку, важливо мати на увазі таке:

Глава 20. Законність і правова культура              425

Які виділяються види правопорядку за ступенем оформлещості?

Що таке принципи правопорядку?

Що означає принцип коиетитуційності?

У чому полягає принцип державної гарантованості?

Що означає принцип стійкості?

Що передбачає принцип організованості?

На що вказує принцип формальної визначеності?

Що означає принцип системності?

2$. Що таке дисципліна?

26. Що таке державна дисципліна?

<< | >>
Источник: Сухонос В.В.. Теорія держави і права: Навчальний посібник. - Суші: ВТД «Уні- верситетська книга»,2005. - 536 с.. 2005

Еще по теме § 1, Законність, правопорядок і дисципліна:

  1. Право, законність, правопорядок
  2. Законність та правопорядок
  3. ГЛАВА 25. Законність і правопорядок
  4. Розділ XXIII Законність і правопорядок
  5. Законність
  6. 32. Поняття законності і дисципліни у державному управлінні.
  7. § 6. ПРАВОПОРЯДОК
  8. Законність
  9. § 1. Поняття законності як багатоаспект-ного суспільно-правового явища. Законність і демократія
  10. 93.Законність та обґрунтованість вироку
  11. Законність і правова культура
  12. 14.2 Правопорядок
  13. §7. Правопорядок