§ 3. Тип держави в цивілізаціях Далекого Сходу

Держава конфуціано-китайської цивілізації. Конфуціано-китайська цивілізація об'єднує такі країни, як КНР (Китайська Народна Республіка), Республіку Китай (Тайвань), КНДР (Корейська Народно-Демократична Республіка), Республіку Корея (Південна Корея), В'єтнам, Сінгапур тощо.

Державний режим у цих країнах є відверто біхевіор й стичним, а державна влада - легітимною. Соціальною основою державної влади виступають ті верстви суспільства, що підтримують державу. Держава ж захищає власного виробника, а тому утворює потужну економічну основу своєї влади. Морально-ідеологічна основа державної влади спирається на ідеологію конфуціанства.

Основною метою сучасної Китаю та країн, що належать до конфуціано-китайської цивілізації, є модернізація країни та перетворення її на економічно процвітаючу і водночас стабільну державу. Для цього, наприклад, китайці запозичують собі найкращі економічні та технологічні досягнення інших цивілізацій, відкидаючи при цьому все зайве.

Це запозичення, як відомо, пройшло три етапи. Перший з них пов'язаний з ім'ям доктора Сунь Ятсена, який запозичив ідею поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову.

302              РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

Другий - з іменем Мао Цзедуна, який наголошував на тому, що потрібно використовувати стародавність на благо сучасності1.

І, нарешті, третій етап пов'язаний з діяльністю «батька китайських реформ» Ден Сяопіна, що розробив такі принципи китайського шляху до соціалізму, що стали основними завданнями розвитку держави:

орієнтація на національні традиції та особливості Китаю при

будівництві соціалізму;

боротьба з догматизмом: практика - критерій істини;

першочергова увага розвитку науки і техніки;

орієнтація на тривалий характер суспільних реформ (що

пов'язано з економічною відсталістю країни);

особливий акцент на розвитку економіки та виробничих сил;

використання ринкової економіки в умовах існування загаль

них соціалістичних принципів управління;

створення спеціальних економічних зон як засобу залучен

ня іноземного капіталу та передових технологій;

принцип політичної відкритості зовнішньому світу2.

Для реалізації зазначеної мети та завдань Китай наділяє свою державу відповідними функціями, а для реалізації останніх формує відповідний механізм. Так, для вирішення третього завдання в КНР утворено Комісію з приводу науки, техніки та оборонної промисловості, яка займається пошуком і впровадженням новітніх технологій у китайську економіку.

Приклад 16.1

М. Налашнннов про китайську цивілізацію

Китай - Іде дуже складна система, що є набагато міцнішою і більш стійкою, ніж Радянський Союз. Ця імперія складається не лише а держави — у ній є і могутня діаспора, щупальці якої поширюються на більшу частину світу, і таємні організації, що, на відміну від держави, думають насамперед про майбутнє, ніж про сьогодення. У Китаї існує і правляча партія, яка запозичила собі досвід не пише тоталітарних машин XX століття, а й тисячолітній досвід володарів Піднебесної. Китай не можна вважати державою в західному, надто при-

чення яких здатне звести з розуму будь-кого з Заходу.

Джерело; Калашников М. Вперед в СССР-2. - М.: Яуза, Зксмо, 2003.-С. 97.

<а:Учеб. пособ. - М., 2000. -

Глава 16. Типологія держави: иивілізаиійний підхід              303

Сучасний державний механізм КНР складається з органів законодавчої (Всекитайські збори народних представників), виконавчої (Державної ради) влади. Існує в Китаї і глава держави - Голова КНР. Проте Китай знає й такі гілки влади, як контрольну (нині це - влада Комуністичної Партії Китаю) та екзаменаційну. Останні дві гілки влади вивів ще Сунь Ятсен, який, запозичивши ідею поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову, зрозумів, що класичною тріадою державна влада не обмежується. Саме тому він додав до них ще екзаменаційну та контрольну владу1.

Екзаменаційна влада існувала в Китаї ще з часів Конфуція. Вона традиційно відповідала за підготовку освічених, гідних та патріотичних чиновників для всіх щаблів державної влади.

Це було пов'язано з тим, що в традиційному Китаї соціальне самоствердження індивіда регламентувалося не стільки походженням і рівнем багатства, скільки оцінкою рівня освіченості та успіхами в кар'єрі.

І хоча кар'єрне зростання досягалося ще трьома способами: 1) за прямою вказівкою імператора; 2) за протекцією великих сановників; 3) за правом «тіні» (заслуг або родовитості предків), - основним для переважної більшості чиновників залишався шлях, що вів через державні екзаменаційні іспити.

На цей час екзаменаційна влада існує у формі державної атестації службовців.

Формою правління в державах конфуціано-китайської цивілізації є республіка. Форма державно-територіального устрою -унітарна держава, що носить як простий характер (В'єтнам, обидві Кореї тощо), так і складний (КНР).

Політичним режимом країн зазначеної цивілізації е авторитарний. Це виходить ще з раннього конфуціанства, адже сам Конфуцій сказав: «Хай державець буде державцем, слуга - слугою, батько - батьком і син - сином»2. Упорядковане таким чином суспільство має складатися з двох основних категорій -верхів та низів, тих, хто розмірковує та керує, і тих,:

1 Дав.; Василенко И.А. Политическая глобалистнка: Учеб. дособ. - М., 2000. -С. 102.

"Конфуций. Луньюй // Конфуций. Уроки мудрости? Сочинения. - М.; X., 2002. - С. 77.

304РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

підкоряється. Апологети конфуціанства були глибоко переконаними, що сам народ не розуміє власних інтересів і не здатен жити без батьківського піклування конфуціанців-управителів. Однією з найважливіших складових соціального порядку Кон-фуцій вважав сувору покору старшим. Будь-хто із старших: батько, чиновник, цар - є незаперечним авторитетом для молодшого, підлеглого, підданого. Сліпа покора його волі, слову чи бажанню стає елементарною нормою для молодших та підлеглих як у державі, так і в родині, клані, корпорації. Не випадково, що сам Конфуцій називав державу великою родиною, а родину -малою державою.

Держава буддійсько-японської цивілізації. Буддійсько-японська цивілізація уособлюється лише в Японії.

Характеризуючи державний режим цього типу, слід мати на увазі, що здебільшого він є біхевіористичним. Соціальною основою державної влади служать ті верстви суспільства, що підтримують державу, насамперед, чиновництво. Економічною - державна власність, що формується за рахунок оподаткування приватних підприємств і виробничих кооперативів. Саме тому держава буддійсько-японської цивілізації є досить легітимною, символом цієї держави є імператор, морально-ідеологічною основою державної влади - синтоїзм (обожнення японського імператора) та буддійські традиції. Саме останні підтримують і зміцнюють в Японії етику мирського аскетизму, працелюбності, бережливості, накопичення, повагу до старших, патерналізму та відданості державі.

Для буддизму характерним було те, що він не проповідував рецептів перетворення рукотворного світу. Соціальний та політичний світ для буддизму є кращим з усіх відомих світів. Людина ж повинна або пристосуватися до них, або відійти у нірвану -вічний сон без сновидінь.

На відміну від конфуціано-китайського буддійсько-японсь-кий тип держави в часи свого формування орієнтувався не на освічене чиновництво, а на аристократію з її індивідуалізмом і вольовими якостями - мужністю, рішучістю та відданістю кня-зю-дайміо. По суті, чиновництво Японії на відміну від китайського було не стільки професійно-бюрократичним, скільки аристократичним, і кодекс честі японських самураїв Бусі-до був кодексом честі японських чиновників.

На сьогодні Японія переживає таку саму кризу, що й більшість індустріальне розвинених країн. Саме тому вона ставить собі за мету подальшу демократизацію політичної і правової системи.

Глава 16. Типологія держави: цивілізаіііиний підхід              305

Для досягнення цієї мети вона повинна виконати низку завдань:

переглянути роль кожної з палат свого парламенту - як Па

лати представників, так і Палати радників;

реформувати порядок формування інституту прем'єр-мініст

ра.

всенародні вибори прем'єр-міністра;

регламентувати партійне життя на рівні Конституції, оскіль

ки парламентська демократія неможлива без політичних пар

тій1.

Для виконання зазначених завдань держава наділяється відповідними функціями і утворює певний механізм.

Державний механізм Японії складається з державного апарату та відповідних державних установ. Державний апарат формується з органів законодавчої (парламент), виконавчої (Кабінет міністрів) та судової (Верховний суд) влади. Главою держави є імператор.

У Японії є сильною насамперед виконавча гілка влади, адже саме чиновники винесли на собі хаос післявоєнного періоду. Зв'язок правлячої Християнсько-демократичної партії з бюрократичної системою забезпечив згладження законодавчого процесу і ефективну реалізацію партійного політичного курсу, що стало передумовою швидкого економічного розвитку.

Формою правління в Японії є обмежена представницька і конституційна монархія. За формою державно-територіального устрою вона є унітарною державою. У країні панує демократичний політичний режим. Проте державно-політичний режим є соціалістським. З погляду публічного виміру внаслідок історичних передумов в державі буддійсько-японської цивілізації склалася олігархічна система у формі соціальної олігархії. Проте тут спостерігається кілька різновидів еліти. Це і промислові клани квайбацу, і правляча ліберально-демократична партія, яка, хоча і втратила абсолютну владу, проте ще залишається досить впливовою силою, і злочинні угруповання якудза тощо.

Правова система Японії належить до далекосхідної групи правових систем, що входить до сім'ї звичаєвого права.

1 Див.: Тамура С. Японська політична і правова системи: Матеріали міжнаї наук. конф. «Європа, Японія, Україна: шляхи демократизації держава о-праві вик систем.. - К-: Ін-т держави і права їм. В.М. Корецького НАН України 2000. - С. 47-48.

306РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

Питання для самоконтролю

Які країни входять до к он фу ціан о-китайської цивілізації?

Які гілки влади виділяв Сунь Ятсен?

Які країни належать до буддійсько-японської цивілізації?