§ 1. Сутність форми права

Співвідношення понять «форма права» і «джерело права». Однією з об'єктивних властивостей права як суспільного регулятора е його формальна визначеність, тобто визначеність за формою.

Форма - це спосіб зовнішнього існування, вираження явища або об'єкта, його побудови, структурної організації; це те, як явище сприймається ззовні.

Норми права обов'язково повинні бути об'єктивовані, виражені зовні, міститися в тих чи інших формах, буги способом їх існування, формами життя. Без цього норму права не можна визнати існуючою, не говорячи про те, що вона без зовнішнього об'єктивування не може виконувати свої завдання щодо регулювання поведінки.

Форма права - це спосіб зовнішнього вираження державної волі, юридичних правил поведінки, спосіб об'єктування правових норм.

Іноді форми зовнішнього вираження норм права називають джерелами права, тим самим ототожнюючи поняття «форма» і «джерело» права. При цьому акцент ставиться на різних аспектах єдиного поняття: одні, маючи на увазі процес правотеорчої діяльності держави, вибирають термін «джерело права», а інші, вбачаючи насамперед результат цієї діяльності: різні закони, постанови, укази, ордонанси, декрети, едикти тощо, - схиляються до використання терміна «форма права».

І прихильники «форми права», і прихильники «джерела права» вбачають у поглядах опонентів певні недоліки. Так, відомий російський правознавець Г. Шершиневнч вважав використання

356

РОЗДІЛ 4, ТЕОРІЯ ПРАВА

Які існують види гіпотез?

Які існують види диспозицій?

Які існують види санкцій?

Що таке повний спосіб викладення норм права?

Що таке посилковий спосіб викладення норм права?

Що таке повний спосіб викладення норм права?

Які існують види повного способу викладення норм права?

Завдання для дискусії

Проаналізуйте Кримінальний та Цивільний кодекси України і за вказівкою викладача виділіть у статтях зазначених кодексів гіпотези, диспозиції і санкції.

Глава 18. Форма права

359

Таблиця 18.1. Класифікація джерел права

Виміри

Джерела права в матеріальному значенні

Джерела права в гносеологічному значенні

Джерела праве в ідеологічному значенні

Джерела права у формальному значенні (форми права)

[Види

Матеріальні умови життя суспільства

Форми власності

Інтереси людей

Літописи

Істориниі хроніки

Тексти законів минулого

Політична орієнтація законодавця і груп тиску

Правосвідомість

Правові вчення

Принципи права

Юридичні доктрини

Погляди та ідеї відомих людей

Релігійно-правові акти

Нормативно-правовий акт

Нормативний договір

Правовий звичай

Юридичний прецедент

До таких джерел права належать матеріальні умови життя суспільства, форми власності та інтереси людей. Сукупність цих джерел права визначається як матеріальне джерело права. Так, наприклад, у XX столітті виникли матеріальні передумови для реалізації багатьох соціальних прав: права на соціальне страхування, права пенсійного забезпечення, права на труд тощо. Будучи об'єктивно обумовленими, вони були закріплені в конституціях більшості розвинених країн. Крім того, з розвитком ринкової економіки матеріальні умови життя суспільства зумовили появу в Україні тих норм, що регулюють ринкові відносини -відносини конкуренції, приватної власності тощо. Визнання приватної власності священним і недоторканним природним правом людини зумовило появу правових норм, що захищають цю форму власності. Щодо інтересів людей, то дуже часто в парламенті приймаються акти, які захищають інтереси певних категорій людей - військовослужбовців, пенсіонерів, олігархів тощо.

Джерела права в гносеологічному значенні - де джерела пізнання, тобто ті історичні документи, релігійні погляди, що дій* шли до цього часу і з яких люди отримують звання про право.

До таких джерел належать літописи, історичні хроніки, тексти законів минулого. Прикладами останніх є Закони Ману в

358РОЗДІЛ 4. ТЕОРІЯ ПРЛВА

терміна «джерело права» непридатним, оскільки той є багатовимірним. Ця багатомірність зумовлює необхідність замінити термін «джерело права» терміном «форма права», під якого слід розуміти різні види права, що відрізняються за способом вираження змісту норм права.

На противагу Г. Шершиаевичу інший правознавець Б. Шейнд-лін вважав, що менш влучним для вираження явища чи властивості права є термін «форма права*, оскільки саме він (зовнішня, внутрішня форма) е дуже багатозначним та багатовимірним.

Правова теорія радянського періоду також зазнала значної дискусії щодо правильності термінів «форма права» чи «джерело права». Так, А. Шебанов визнавав більш правильним застосування терміна «форма права*, а Є. Кечек'ян та С. Зивс схилялися до терміна «юридичне формальне джерело права*1.

Така дискусія врешгі-решг зумовила появу терміна «форма (джерело) права* та «джерело (форма) права». Прихильники такого підходу вважали, що оскільки процес (джерело) і результат (форма) діяльності з приводу створення норми права розірвати не можна, доцільним було б використовувати терміни «форма права» і «джерело права» як синоніми.

Проте, на наш погляд, відмінність між ними все ж таки є.

Джерело права передбачає умови і чинники, які обумовлюють зміст правил поведінки і якість норми права, що відповідають останнім. Як джерело права можуть виступати правотворча діяльність державних органів, воля суспільства тощо. Результатом же такої діяльності і виступає форма права. Крім того, виходячи з загальноприйнятого значення слова «джерело» як «усякого початку або підстави, кореня і причини, вихідної точки», ототожнення форми права і джерела права е не зовсім коректним, адже друге поняття ширше за перше.

Класифікація джерел права. Щоб пояснити вищезазначене, слід звернутися до питання класифікації джерел права.

Джерела права в матеріальному значенні - це матеріальні умови життя суспільства, що об'єктивно зумовлюють виникнення права, необхідність правового регулювання і певної державної влади.

1 Про погляди таких правознавців, як Г. Шершиневич, Б. Шейндлін, А. Шебанов, Є. Кечек'ян та С. Зивс детальніше див.: Онищєнко Н.М. Джерела арава та правові системи сучасності // Правова держави. Щорічник, наукових праць Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. - К., 2001. -Вип. 12. - С, 90,

Глава 18. Форма права

361

І, нарешті, джерело права у формальному значенні - це сукупність способів зведення в закон волі політичних сил, що знаходяться при владі. По суті, саме джерело права у формальному значенні (або юридичне джерело права) можна вважати формою права. До цього типу джерел належать нормативно-правовий акт, правовий звичай, юридичний прецедент і нормативний договір.

Питання для самоконтролю

Що таке форма?

Що таке форма права?

Що таке джерело права в матеріальному значенні?

Що таке джерело права в гносеологічному значенні?

Що таке джерело права в ідеологічному значенні?

Що таке юридична доктрина?

Що таке релігійне-правова норма?

Що таке джерело права у формальному значенні?