<<
>>

§12. Презумпції

У правовій дійсності є феномен, який, не будучи юридичним фактом, може породжувати правовідносини. Це — презумпція.

>>>373>>>

Види презумпцій за фактом правового закріплення: фактичні (загальножиттєві) законні - правдоподібне знання про розвиток природи, суспільства, мислення; можуть використовуватися суб'єктами судової, слідчої діяльності без звернення до доказів - певний логічний засіб, який використовується у судовому процесі внаслідок того, що він передбачений законом або випливає із його змісту У законі не виражені і юридичного значення не мають У законі виражені і мають юридичне значення Ми ведемо мову про законні презумпції.

Презумпція (лат.

praesumptio — припущення) — закріплене в законі припущення про наявність чи відсутність певних фактів, що мають юридичне значення.

Презумпції — важливий і досить гнучкий інструмент регулювання правовідносин, завдяки якому зникають сумніви в існуванні певного юридичного факту, оскільки в них:

- відображаються вихідні, принципові засади прав;

- закладений механізм реалізації цих засад. Законні презумпції бувають двох видів:

• неспростовні презумпції — не потребують доведення, тому що не підлягають сумніву;

• спростовні презумпції — можуть бути спростовані в результаті встановлення іншого щодо цих фактів, (див. ще про презумпції у § «Основні стадії застосування норм права»).

Види презумпцій за субординацією в правовому регулюванні та і'х риси: матеріально-правові процесуально-правові - містять правоположення про наявність (відсутність) певного юридичного факту при існуванні інших фактів, які можуть мати відношення до іншого суб'єкта даних правовідносин або неозначеного кола осіб - виключають необхідність доказів для винесення рішення або вказують на суб'єкта, на якого покладається тягар доведення під час розгляду юридичної справи, чим встановлюється порядок застосування норм процесуального права

>>>374>>>

- служать передумовою для іс- - мають передумовою матері-нування процесуальної презумп- ально-правову презумпцію ції - вступають у дію лише за доведеності умов їх застосування — завжди випливають із правової норми і розподіляють тягар доведення суворо визначено, а не приблизно - завжди можуть бути спростовані через доказ про відсутність фактів, за наявності яких вони застосовуються - не можуть бути спростовані, якщо матеріально-правова презумпція є незаперечною Слід зважити на те, що в більшості правових норм матеріальні і процесуальні види презумпцій тісно переплітаються.

Кожна галузь права має чималий «набір» презумпцій. Наприклад, у Цивільному кодексі України закріплено таку презумпцію, як презумпція вини.

Вина визнається обов'язковою умовою для застосування заходів цивільно-правової відповідальності за порушення договірних зобов'язань або у разі заподіяння шкоди. Правда, із презумпції вини є винятки. І все ж таки загальним правилом у країнах континентальної Європи є таке: неодмінною передумовою договірної відповідальності є вина боржника.

Іншим прикладом презумпції може бути закріплена в Цивільному кодексі Російської Федерації презумпція розумності і добросовісності учасників цивільних правовідносин (ч. З ст. 10). Це означає, що: 1) операції юридичної особи, які виходять за межі її правоздатності, визнаються недійсними; 2) учасник цивільних Правовідносин визнається добросовісним, а доводити його недобросовісність має той, хто з такими діями пов'язує певні юридичні наслідки.

Щоб не виникало потреби у розширювальному тлумаченні презумпцій --ні судовому, ні доктринальному, вони повинні закріплюватися в законах і чітко формулюватися.

<< | >>
Источник: Скакун О.Ф.. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. — Харків: Консум, 2001. — 656 с.. 2001

Еще по теме §12. Презумпції:

  1. 4. Поняття та зміст презумпції невинуватості як конституційного принципу кримінального процесу.
  2. § 4. Юридичні факти, презумпції і фікші
  3. Повноваження представник
  4. ЗМІСТ:
  5. 21. Роль і місце адвоката у судочинстві
  6. § 4. Законодавча техніка: поняття і види
  7. § 9. Роль органів внутрішніх справ у забезпеченні прав і свобод людини
  8. § 2. Права і свободи людини і громадянина в їх історичному розвитку
  9. Е.Ф. Борисов. Хрестоматия по экономической теории / Сост. Е.Ф. Борисов. - М.: Юристъ, 2000. - 536 с., 2000
  10. ПРЕДИСЛОВИЕ
  11. I. МЕРКАНТИЛИЗМ
  12. ТОМАС МЕН
  13. Главный теоретик позднего меркантилизма в Англии - Томас Мен (1571-1641). Он был членом, правления Ост-Индской компании и правительственного торгового комитета. В 1664 г. была издана его книга "Богатство Англии во внешней торговле, или баланс нашей внешней торговли как регулятор нашего богатства".

    Ниже излагаются основные положения этой книги, в которой с позиций меркантилизма обосновывается внутренняя и внешняя экономическая политика государства.

  14. БОГАТСТВО АНГЛИИ ВО ВНЕШНЕЙ ТОРГОВЛЕ
  15. Глава II. Способы обогащения нашего королевства и увеличения количества денег в стране