<<
>>

Форми держави

Організація державної влади великою мірою залежить від форм держави. Розрізняють форму правління, форму державного устрою, форму державно-правового режиму. Форма правління — це організація верховної державної влади, порядок її утворення й діяльності, компетенція і взаємозв'язок її органів, а також взаємовідносини з населенням країни.

Відомі дві форми правління: монархія і республіка. Монархія — така форма правління, за якої верховну владу в державі повністю або частково здійснює одна особа, що належить до правлячої династії. Абсолютна монархія — це форма правління, за якої верховна влада зосереджена в руках одноособового глави держави (монарха). За обмеженої монархії законодавча влада належить парламентові, виконавча — монархові (чи кабінету міністрів), судова — судам. У президентській республіці: президент обирається всенародне або за особливою процедурою; президент є главою держави і здійснює виконавчу владу; законодавча влада належить представницькому органові (парламенту); президент має право відкладного вето та інші права (скажімо, право розпустити парламент). У змішаній республіці є елементи як президентської, так і парламентської форм правління (приміром, в Україні). Форма територіального устрою — національно-територіальна та адміністративно-територіальна організація державної влади. Теорія права розрізняє просту й складну форми державного устрію. Проста (унітарна) держава — єдина держава, що не має всередині відокремлених державних утворень, які користуються певною самостійністю. Для державних органів характерна наявність: єдиної системи державних органів; єдиного законодавства; єдиної території; єдиного громадянства; єдиної загальнодержавної символіки тощо. Складна держава — формується з відокремлених державних утворень, що користуються певною самостійністю. До такої форми держави належать: федерація, конфедерація, а за твердженням деяких авторів — і імперія. Федерація — союз держав з структурою державного механізму, що криє в собі як загальнофедеративні державні організації, систему законодавства, так і аналогічні організації та законодавство суб'єктів федерації.
Федерація створюється на добровільних засадах (Російська Федерація, США). Конфедерація — добровільне об'єднання самостійних держав для досягнення конкретної мети. У конфедерації немає єдиної (або подвійної) системи органів, законодавства, території, громадянства. Це нестійка форма об'єднання, яка з часом або розпадається, або перетворюється на федерацію. Імперія — примусово утворена, зазвичай через завоювання одного народу іншим, складна держава, частини якої повністю залежать від верховної влади. Державно-правовий режим — сукупність засобів і способів реалізації державної влади, що відображають її характер і зміст з огляду на співвідношення демократичних і недемократичних засад. Розрізняють демократичний і недемократичний режими. Демократичний правовий режим — це здійснення державної влади на засадах чинного права з використанням демократичних форм народного представництва, виконавчо-розпорядчої діяльності, правосуддя, контролю і нагляду, рівноправність населення, а також гарантування їхніх прав, свобод, законних інтересів. Недемократичні режими поділяють на тоталітарні та авторитарні. Тоталітарний режим — сукупність таких засобів і способів реалізації державної влади, за яких уся життєдіяльність суспільства і кожного окремого громадянина абсолютно регламентована. Авторитарний режим — така сукупність засобів і способів реалізації державної влади, за яких вона концентрується в руках правлячої верхівки . Форма держави характеризується відповідною організацією та реалізацією публічної влади, взаємозв'язком держави з особою і суспільством.
<< | >>
Источник: Vse-Znaniya.com. Шпаргалка по Теории государства и права на украинском языке. 2011. 2011

Еще по теме Форми держави:

  1. 8.1. Поняття форми держави
  2. Форми здійснення функцій держави
  3. § 1. Поняття та елементи форми держави
  4. § 1. Поняття і структура форми держави
  5. Поняття та загальна характеристика елементів форми держави
  6. § 2. Форми і метоли реалізації функцій держави
  7. 6.3. Форми і методи здійснення функцій держави
  8. § 5. Правові форми і методи здійснення функцій держави
  9. Форми держави
  10. 1. Загальне поняття форми держави.
  11. § 4. Види і форми правотворчості держави
  12. 2. Форми і методи здійснення функцій держави.
  13. § 1. Поняття і структура форми держави. Види форм державного правління
  14. § 3. Правові форми взаємовідносин держави і громадського об'єднання
  15. § 7. Правові форми діяльності держави як засіб функціонування механізму правового регулювання
  16. § 4. Правові форми взаємовідносин держави і комерційної корпорації
  17. 26. Представництво прокурором інтересів громадянин або держави в суді. Підстави й форми представництва прокурором інтересів громадянани або держави в суді. Процесуальні права й обов?язки прокурора.
  18. § 2. Апарат держави. Орган держави. Інститут держави