59. Заробітна плата її теорії.

Зарплата – це є плата за використання людської праці (неклас). Є два підходи до розгляду цього питання

Неокласичний: в основі зарплати лежить вартість засобів існування, якінеобхідні для існування працівників та їх сімей.

Маркс вважав, що працівник продає не працю, а свої здібності до неї, робочу силу. Їх ціна еквівалентна розміру життєвих благ, які необхідні ля задоволення прир потеб працівника, його родини та їх духовних потреб, як то навчання...

Важливо розрізняти грошову (номінальну) заробітну плату та реальну. Номінальна заробітна плата – це сума грошей, що одержує працівник за годину, день, місяць. Реальна заробітна плата виражається в сумі товарів та послуг, які працівник може придбати на свою грошову заробітну плату.

Законодавчо встановлюється мінімальна заробітна плата. Вона становить розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якої не може здійснюватись оплата за виконану працівником місячну, годинну норму праці.

Заробітна плата має дві форми: відрядну і почасову. Відрядну форму в основному застосовують, коли рівень механізації вир-ва такий, що результат діяльності значною мірою залежить від інтенсивності праці робітників. Комплексна механізація та автоматизація вир-ва обумовлюють широке використання почасової форми заробітної плати.

Існує тарифна с-ма оплати, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики. Тарифну с-му оплати праці використовують для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників – залежно від їх кваліфікації та відповідальності за розрядами тарифних сіток.