Темперамент, характер та виховання

Зв’язок між темпераментом і характером визначається іх спільною фізіологічною основою - типом нервової системи. Від властивостей те­мпераменту залежать динамічні (швидкість, сила, інтенсивність) особ­ливості рис характеру.

Від чого залежить характер: від вроджених рис чи від виховання? Характер більшою мірою залежить від виховання, а темперамент - від спадковості. У близнюків з однаковим генотипом темперамент однако­вий, а характер різний. Тобто при однаковій спадковості у людей фор­муються різні риси характеру.

Формування характеру - це процес становлення стійких психологі­чних утворень особистості під впливом об’єктивних і спеціально ство­рених для цього умов. Дії та вчинки в результаті їх багаторазових по­вторень стають звичними й визначають типову модель поведінки особистості. Основними чинниками формування характеру є виховання шляхом включення людини в активну діяльність. Вже у молодших до­шкільників помічаємо відмінності у характері. Особливо актуальним формування характеру стає у підлітковому віці.

Витоки формування характеру - в мотивах діяльності. Поява нових мотивів у людини проходить двома шляхами: від мотиву до діяльності або від діяльності до мотиву. По-перше, знаний, привабливий мотив стає дієвим, спонукає до зміни способів поведінки, діяльності. По­друге, зміна способів поведінки чи діяльності під впливом зовнішніх педагогічно організованих стимулів породжує нові мотиви. Перший шлях більш характерний для самовиховання, другий - для виховання через організацію відповідних ситуацій педагогічно доцільної поведінки. Наприклад, учитель організовує клас на допомогу пенсіонерам. У ході са­мої роботи під впливом вдячності людей діти розуміють важливість своїх дій, починають пишатися ними й прагнуть робити так завжди.

Важливим є етап фіксації нового мотиву, який спочатку є нестійким і змінюється залежно від ситуації. Якщо несмілива людина зробила хо­робрий вчинок, то це не означає, що одразу змінився її характер. Необ­хідно, щоб виробився певний спосіб поведінки, який повторюється в типових ситуаціях, перетворюється на автоматизм (звичку) і стає рисою характеру.Тоді є підстави вважати, що несмілива людина стає сміли­вою.

Отже, кожна риса характеру - це стійкий мотив поведінки, що спо­нукає до певного способу дій у типових обставинах.