Спілкування дитини з дорослими

Протягом перших трьох місяців зароджується й оформляється потреба дитини в спілкуванні з дорослими, яка першочергово виступає в емоційно-руховій реакції.

Зорове та слухове зосередження на дорослому, посмішка, рухи рук, всього тіла у напрямку до дорослого - це комплекс пожвавлення’”, що виражає потреби дитини в спілкуванні та який прийнято вважати початком другої фази розвитку немовляти.

Соціальна ситуація психічного розвитку немовляти - це ситуація нерозривної єдності дитини та дорослого, соціальна ситуація „Ми”, соціальна ситуація комфорту. Показником існування такої соціальної ситуації виступає позитивний емоційний фон, що є умовою нормального фізичного та психічного розвитку дитини.

Звичайно, дитина в будь-якому віці потребує любові батьків. Але перший рік життя, перші місяці особливо вимагають цього контакту. Тому провідний тип діяльності для немовляти і буде безпосереднє емоційне спілкування. Емоції - перше мовлення дитини; вони також свідчать про те, наскільки правильна система виховання в сім'ї. Якщо життя немовляти проходить нормально, якщо з ним спілкуються, то дитина вже з другого місяця життєрадісна й щедра на посмішку. Пасивна мова розпочинається з зосередження дитини на обличчі дорослого, звуках його голосу, інтонаційних і ритмічно-мелодійних

характеристиках мови (Див. додаток Рис. 40).

Поступово у процесі спілкування дитини з дорослим включаються мовні засоби, спочатку у формі розуміння мовлення дорослого. На основі цього виникають домовні вокалізації, які сприяють розвитку мовно-рухового апарату (формується активна мова) (Див. додаток Рис. 41).

Спочатку це гуління - мимовільна неусвідомлена гра звуками (“а-а-а”, “е-е-е” тощо). Стимулом до якої спершу є голос, поява дорослого. Пізніше виникає лепетання - багаторазове повторення складів (ба-ба-ба, ма-ма-ма тощо). Після дев'ятого місяця дитина починає, відповідати дорослому звуками, зокрема, повторює ті, які від нього чує.

Наприкінці першого року життя дитина все точніше повторює за дорослим не тільки склади, а й окремі слова (хоч, як правило, пропускає чи переставляє окремі звуки). Слово дорослого починає регулювати поведінку дітей. В цей час діти розуміють до 20 слів, що дає можливість: повертатись до названого кимсь об'єкта або предмета (“Де мама?”, “Де тік-так?”), виконувати заучені рухи при їх називанні (“дай ручки”, “ляж”, “відкрий ротик”, ігри-жарти “Ладки- ладусі”, “Ку-ку”, “Сорока-ворона”), вибирати предмети за вказівкою (“принеси ляльку”, “дай машинку”), припиняти дію з ними під впливом заборони “не можна!”

Особливість перших слів в тому, що вони мають характер вказівних жестів. Ця автономна, ситуативна, емоційно забарвлена мова, зрозуміла тільки близьким. Ця мова специфічна за своєю структурою, складається з уривків слів. Дослідники таке мовлення називають “мовою нянь ”.

Дані досліджень вітчизняних і зарубіжних психологів свідчать про те, що дефіцит спілкування дітей з дорослими призводить до різного відставання їх у фізичному й психічному розвитку навіть за умов позитивного медичного нагляду та харчування.

Немовля - важливий період, коли створюються передумови для розвитку особистості.

Досвід інтенсивного, змістового й емоційно- позитивного спілкування дитини з дорослим, досвід дій з предметами призводить до розвитку почуття “Я” на елементарному рівні.

На шостому місяці життя немовля ще не відрізняє себе як особу, але воно уже реагує на власне ім'я та може навчитися показувати, де у нього голівка, оченята, ручки, ніжки.

Поступово дитина починає розрізняти відчуття, що викликаються предметами зовнішнього світу та відчуття, що йдуть від власного тіла. До кінця першого року життя дитина фізіологічно відділяється від матері. У неї виникає емоційно- ціннісне ставлення до себе. Воно проявляється в тому, що дитина “відстоює” власні бажання, претендуючи на позитивне ставлення з боку дорослих.

Таким чином, тільки за один рік життя дитина: оволодіває вертикальною ходою, мовленням, у неї формується потреба у спілкуванні з іншими людьми та певне емоційне ставлення до них, що становить основу подальшого розвитку дитини й усвідомлення власної особистості.

Запитання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте фази пренатального розвитку.

2. У чому полягають особливості розвитку новонародженого?

3. В чому полягають перші соцальні потреби дитини?

4. Розкрийте перші форми спілкування дитини з дорослими.

5. Розкажіть про комплекс пожвавлення в новонародженої дитини. В якому віці він з’являється?

6. Проаналізуйте основні складові провідної діяльності немовляти.

7. Які передумови засвоєння дитиною мови?

8. Чи існує взаємозв’язок між фізичним і психічним розвитком немовляти?

9. Як відбувається розвиток орієнтування у немовлячому віці?

10. У чому виявляється суть пізнавального розвитку немовляти?

11. Які новоутворення в психіці дитини виникають в період немовляти?