Найважливіші досягнення раннього дитинства

Раннє дитинство - це вік від 1 до 3 років. У фізичному розвитку дитини відбуваються подальші зміни, хоча темп їх дещо сповільнюється. Поряд із загальним зростанням відбувається анатомічне формування та функціональний розвиток тканин і органів.

Соціальна ситуація розвитку багато в чому аналогічна із ситуацією на етапі немовля. Дитина ще неспроможна задовольняти свої життєві потреби, а отже, спілкування з дорослими є необхідною умовою забезпечення її життя.

У порівнянні з немовлям дитина раннього віку дуже рухлива. Це пов'язане з оволодінням ходою. Діти ходять і бігають не тільки по рівній поверхні, але й долають деякі перешкоди, перестрибують, вчаться підніматися східцями, присідати, стрибати, крутитися. Наближаючись чи віддаляючись, обходячи предмети, пересуваючи їх, підлазячи під деякі з них, діти відкривають їхні нові якості, практично визначають відстань, пізнають розміщення предметів у просторі, їх величину.

Вік від 1 до 3 років є сенситивним для розвитку мовлення (Див. додаток Рис. 42). Пасивний словниковий запас дитини швидко зростає. До 2 років вона розуміє всі слова, що стосуються її оточення. Спочатку засвоюються назви дій, близьких предметів, потім назви іграшок, імена дорослих, назви одягу, частин тіла й обличчя. У спільній діяльності з дорослими дитина поступово починає розуміти зв'язки між словами і реальністю (іди сюди, переступи, поклади тощо). На 2-3-ому році життя діти охоче слухають оповідання, казки, вірші, що збагачує їх пізнавальну активність.

При уважному ставленні дорослих до мовного розвитку дитини, при створенні проблемних ситуацій, де маля повинне висловитись, активний словниковий запас швидко зростає. Крім того, особливістю розвитку мовлення є поява дослівних і трислівних речень. Оскільки мовлення дитини звернене до інших людей, то воно має форму діалогу (Див. додаток Рис. 43).

Дорослим варто пам'ятати, що, якщо раніше увагу дитини від предмета було легко відвернути, то тепер у неї створюються образи відсутніх предметів. Тому поведінка дитини може визначатись уже не тільки зовнішньою предметною ситуацією, а й внутрішніми спонуканнями.