Соціальна ситуація розвитку старшокласників
Юність (14-15 - 17-18 років) - час розвитку фізичних сил, змужніння, високого рівня опірності, витривалості організму, період інтенсивного соціального становлення особистості, соціально-морального самовизначення.
На цей час припадає вибір професії, отримання паспорта, підготовка до сімейного життя, до участі в політичних подіях, виборах уряду країни, служіння в армії тощо. В старшому шкільному віці визначаються стійкі інтереси, здібності, можливості юнаків та дівчат, формуються життєві плани, програми, світогляд, переконання, ціннісні орієнтації, соціальні установки (Див. додаток Рис. 71).
Старшокласників характеризує особливий тип поведінки. Центральним новоутворенням цього періоду стає процес активного розвитку особистості. Основне спрямування розвитку юнацького віку - формування світогляду. Особливий інтерес вони проявляють до моральних проблем - обов'язку, честі, справедливості.
Юність - час формування самосвідомості, пошуку свого “Я”. Це період відкриття свого внутрішнього світу. Об'єктом глибокого вивчення стають власні переживання, бажання, власні вчинки, здібності, рівень відповідності внутрішнього світу та поведінки.
Статеве дозрівання для більшості юнаків і дівчат цього віку вже завершено (Див. додаток Рис. 72). Нова соціальна позиція старшокласника змінює для нього значущість учіння. На думку психологів, «інтерес до навчання у них підвищується. Це пов'язано з тим, що складається нова мотиваційна структура учіння. Домінуюче місце займають мотиви, що пов'язані з самовизначенням та підготовкою до самостійного життя. Ці мотиви набувають особистісного змісту та стають дієвими.
Старшокласники, для яких головною є навчально- професійна діяльність, починають розглядати учіння як необхідну базу, передумову майбутньої професійної діяльності.
Закінчуючи школу, старшокласники повинні бути психологічно готовими до дорослого життя.
Поняття „психологічної готовності” передбачає у даному випадку наявність потреб та здібностей, що дозволяють випускнику школи найповніше реалізувати себе у професійній діяльності, громадському житті, майбутньому сімейному житгі.Головною ознакою цього періоду є потреба юнака зайняти внутрішню позицію дорослої людини, вибрати професію, усвідомити себе членом суспільства, виробити світогляд, обрати свій життєвий шлях. Самовизначення означає не автономію від дорослих, а чітку орієнтацію та визначення свого місця у дорослому світі (Див. додаток Рис. 73).
В основі ставлення до світу професій лежить запозичений досвід - відомості, отримані від батьків, знайомих, друзів, однолітків, з книжок, кінофільмів, телепередач. Досвід цей звичайно абстрактний, тому що не пережитий, не вистражданий людиною. Переважна більшість старшокласників обирає професію більш-менш стихійно. Суттєві фактори професійного самовизначення - це віковий період, в якому здійснюється вибір професії, рівень інформованості та рівень домагань старшокласників (Див. додаток Рис. 74; 75).
Юність - це перехід від фізіологічної до соціальної зрілості, у процесі якого, старшокласник засвоює норми і правила дорослого життя. У наш час соціальна зрілість настає пізніше, через те, що потрібно значно більше часу для отримання необхідної освіти. Деякі особливості індивіда в ранній юності залежать від його когнітивного розвитку у цей період життя.