Розвиток пізнавальної сфери дошкільника

Сенсорний розвиток. У дітей дошкільного віку понижуються пороги чутливості, підвищується гострота зору та кольоровідчуття, розвивається фонематичний і звуковисотний слух та значно зростає точність оцінок ваги предметів.

Мислення дошкільника розвивається від наочно- дійового до наочно-образного. Образний характер мислення, специфічний для даного віку, визначається тим, що дитина встановлює зв'язки та відношення між предметами, насамперед, на основі безпосередніх вражень. Використання суспільно вироблених засобів для встановлення зв'язку між предметами, засвоєння елементарних понять дозволяє дитині перейти до опосередкованого пізнання оточуючого світу. Опосередкованість дозволяє дитині довільно пізнавати оточуючий світ.

Розвиток мислення дитини тісно пов'язаний з мовою. Г.О. Люблінська зауважує, що у молодшого дошкільника мова супроводжується практичними діями, але вона ще не виконує функції планування. У середнього дошкільника мова починає передувати виконанню практичної дії, допомагає планувати її. На цьому етапі образи залишаються основою мислительних дій. Лише на наступному етапі розвитку дитина уже здатна вирішувати практичні завдання, планувати їх словесними міркуваннями.

Мовлення. До 7 років мова стає засобом спілкування та мислення дитини та предметом її свідомого вивчення, бо при підготовці до школи починається навчання читанню та письму. У дошкільному віці розвиваються всі функції та види мови.

Дитина від 3 до 5 років не тільки активно володіє мовою, але й творчо засвоює мовну діяльність.

У середньому та старшому дошкільному віці, зокрема, з’являються достатньо повні уявлення пам'яті. Для розвитку пам'яті дитини характерним є рух від образної до словесно- логічної, а також актуалізація довільної пам’яті.

1) у молодшому та середньому дошкільному віці запам’ятовування й відтворення в природних умовах розвитку пам’яті є мимовільними;

2) у старшому дошкільному віці при тих самих умовах відбувається поступовий перехід від мимовільного до довільного запам’ятовування та відтворення;

3) продуктивність запам’ятовування в грі у дітей старшого дошкільного віку набагато вища, ніж поза нею;

4) перехід від мимовільної до довільної пам’яті включає в себе два основних етапи:

а) формується необхідна мотивація, тобто бажання щось запам’ятати або пригадати;

б) розвиваються й удосконалюються необхідні мнемічні дії та операції.

Уява дитини починає розвиватися в кінці другого, на початку третього року життя. Розвитку відтворюючої та творчої уяви дошкільників сприяють різні види продуктивної діяльності, такі як гра, конструювання, ліплення, малювання. Особливість образів, які створюють діти, полягає в тому, що вони не можуть існувати самостійно, їм необхідна зовнішня опора в діяльності.

Велике значення в розвитку творчої уяви має дитяче словотворення. Характерним для дошкільника є зростаюча довільність уяви. У процесі розвитку вона перетворюється у відносно самостійну психічну діяльність.

Дошкільний вік є початковим етапом формування особистості. У дітей виникають особистісні новоутворення (Див. додаток Рис. 54).

Співпідкорення мотивів полягає в тому, що діяльність і поведінка дошкільника не просто існують поряд, а вступають між собою у різні співвідношення. Це виявляється не тільки у боротьбі мотивів, а й у їх ієрархічній будові, тобто домінуванні одних і підпорядкуванні інших. Вивчення мотивів дошкільників дало можливість встановити серед них дві великі групи: особисті та суспільно-значущі. У дітей молодшого та середнього дошкільного віку переважають особисті мотиви. Поступово в процесі сумісної діяльності дошкільників у дитини формуються і суспільно-значимі мотиви, що виражаються в формі бажання зробити щось для інших людей.

У дошкільному віці дитина починає засвоювати сферу моральності як на рівні свідомості, так і на рівні поведінки. Однак, у дошкільному віці моральна поведінка відстає від моральної свідомості, що свідчить про засвоєння моральних норм на рівні знань. У дошкільному віці з’являються моральні якості, в формуванні яких провідну роль грає орієнтація дитини на дорослого.

Ускладнення видів діяльності та спілкування, розширення кола спілкування призводять до формування самосвідомості. Дитина усвідомлює себе, насамперед, на рівні суб’єкта дії. У неї складається стійке позитивне ставлення до себе та своїх можливостей, яке визначається потребою у визнанні з боку оточуючих. До кінця дошкільного віку формується конкретна самооцінка, дитина може позаситуативно й обгрунтовано оцінити себе. Само­оцінка старших дошкільників стає достатньо стійкою.

Засвоєння дитиною норм та правил, уміння співвіднести свої вчинки з цими нормами поступово призводить до формування перших проявів довільної поведінки, тобто такої поведінки, для якої характерні неситуативність, стійкість, відповідність зовнішніх вчинків внутрішній позиції (Див. додаток Рис. 55).

Протягом дошкільного віку дитина проходить величезний шлях розвитку - від відділення себе від дорослого („Я сам”) до відкриття свого внутрішнього життя, самосвідомості. При цьому вирішальне значення має характер мотивів, що спонукають особистість до задоволення потреб у спілкуванні, діяльності, у певній формі поведінки.

Запитання для самоконтролю

1. Назвіть і охарактеризуйте провідну діяльність дошкільників. Наведіть приклади.

2. Розкажіть про новоутворення в психіці дошкільників.

3. До яких сторін психічного життя сензитивний дошкільник?

4. З'ясуйте роль гри у психічному розвитку дошкільника.

5. Охарактеризуйте сюжетно-рольову гру та її структурні компоненти. Наведіть приклади.

6. Порівняйте сюжетно-рольові ігри середніх і старших дошкільників.

7. Що є основним мотивом гри в дошкільному віці?

8. Що дає для розвитку дітей дошкільного віку включення їх в навчальну і трудову діяльність?

9. Чим навчання дітей дошкільного віку в дитячому садку відрізняється від систематичного навчання в школі?

10. Проаналізуйте особливості розвитку пізнавальної сфери дошкільника.

11. Яка специфіка розвитку мовлення у дошкільному віці?

12. Які особливості розвитку мислення дошкільника?

13. Яка специфіка вольових дій дітей дошкільного віку?

14. Що є самим важливим новоутворенням у розвитку особистості дошкільника?

15. Який зміст мотивів поведінки дошкільника?

16. Як впливає на розвиток особистості дитини спілкування з ровесниками?

17. Охарактеризуйте показники готовності

дошкільника до навчання у школі.