Розвиток пізнавальних процесів у дітей молодшого шкільного віку
Сприймання на початку навчання характеризується специфічними особливостями:
1) мала диференційованість; 2) тісно пов'язане з діями, з практичною діяльністю дитини; 3) емоційність.
У процесі навчання забезпечується зростання швидкості перебігу процесів сприймання, збільшення числа сприйнятих об'єктів, розширення обсягу їх запам'ятовування тощо. Поступово сприймання молодших школярів стає більш довільним, цілеспрямованим і категорійним процесом. Змінюється роль слова у сприйманні. В учнів 1- 2 класів слово, в основному, виконує функцію називання, цим і завершується аналіз об'єкта. В учнів 3-4 класів слово-назва є, швидше, самим загальним визначенням об'єкта, що передує більш глибокому його вивченню.
Розвиток уваги молодших школярів дедалі більше характеризується довільністю, якщо створювати такі умови для цілеспрямованої роботи, за яких вони привчаються керуватися самостійно поставленою метою. При цьому розвиток довільної уваги у дітей іде від керування цілями, поставленими перед ними дорослими, до реалізації самостійно поставлених перед собою цілей, від постійного контролю вчителем за їх діяльністю до самоконтролю через контроль з боку однокласників. З віком у дітей зростає обсяг і стійкість уваги.
Молодші школярі вчаться визначати відомі їм поняття, виділяючи загальні та істотні ознаки об'єктів, розв'язувати дедалі складніші пізнавальні та практичні задачі, здійснюючи потрібні для цього дії й операції, виражаючи результати в судженнях, поняттях, міркуваннях і умовиводах. У цей віковий період здійснюється перехід від наочно-образного, конкретного мислення до понятійного, науково-теоретичного мислення.
У молодших школярів змінюється співвідношення вживаних категорій слів, зростає словник, урізноманітнюються функції мовлення, удосконалюється його синтаксична структура тощо. Під впливом навчання у дітей відбуваються зміни морфологічної структури письмового мовлення. Збільшується кількість слів і речень у письмових роботах, зростає швидкість письма, підвищується його якість.
Важливим показником успіхів школярів в оволодінні мовленням є мовчазне читання, що пов'язане і розвитком внутрішнього мовлення.Пам'ять молодших школярів розвивається передусім у напрямку посилення її довільності, зростання можливостей свідомого керування нею та збільшення обсягу смислової та словесно-логічної пам'яті. На думку Г.С. Костюка, важливою умовою ефективності цього процесу є педагогічне керівництво, спрямоване на забезпечення розуміння (аналіз, порівняння, співвіднесення, групування тощо) учнями навчального матеріалу, а вже потім - завчання його. У молодшому шкільному віці зростає продуктивність, міцність точність запам'ятовування навчального матеріалу. Зумовлено це зокрема, оволодінням учнями більш досконалими мнемонічними прийомами.
У молодших школярів розвиток здатності уявляти проходить основні стадії. Спочатку створювані образи досить приблизно характеризують реальний об'єкт, бідні деталями. Ці образи статичні, оскільки у них не представлені зміни та дії об'єктів, її взаємозв'язки. На початку 2-го класу, а потім у 3-ому класі спостерігається друга стадія. Насамперед, збільшується кількість ознак і властивостей в образах. Вони набувають достатню повноту, а конкретність, що відбувається, в основному, за рахунок відтворення в них елементів дій і взаємозв'язків самих об'єктів.
Інтенсивно формується й творча уява, на базі минулого досвіду з'являються нові образи, від простого довільного комбінування уявлень діти поступово переходять до логічно обгрунтованої побудови нових образів. Зростає як швидкість утворення образів фантазії, так і вимогливість дітей до витворів власної уяви.