Формування особистості дитини в молодшому шкільному віці
Емоційно-вольова сфера. Діти цього віку вкрай емоційні, але поступово вони оволодівають уміннями керувати своїми емоційними станами, стають стриманішими, врівноваженішими (Див. додаток Рис.
57).Поступово розвивається усвідомлення своїх почуттів і розуміння їх прояву в інших людей. Для молодших школярів загалом характерний життєрадісний, бадьорий настрій.
Шкільне навчання сприяє розвитку вольових якостей молодших школярів, вимагаючи від них усвідомлення та виконання обов’язкових завдань, підпорядкування їм своєї активності, довільного регулювання поведінки, вміння активно керувати увагою, слухати, думати, запам’ятовувати, узгоджувати власні потреби з вимогами вчителя тощо. Воля в цьому віці характеризується нестійкістю в часі. Молодші школярі легко піддаються навіюванню. В цей період у дітей формуються такі вольові риси характеру, як самостійність, впевненість у своїх силах, витримка, наполегливість тощо (Див. додаток Рис. 58). Ефективність формування вольових якостей залежить передусім від методів навчально-виховної роботи.
Самооцінка молодших школярів конкретна, ситуативна, багато в чому визначається оцінкою вчителя. Рівень домагань формується насамперед внаслідок досягнутих успіхів і невдач у попередній діяльності.
З початком навчання у школі, як відзначають психологи, «суттєво розширюється коло спілкування дитини з ровесниками. Першокласники спочатку залучаються в формальне спілкування переважно в процесі виконання навчальних завдань або під впливом зовнішніх обставин. Неформальні взаємини між дітьми в класі складаються в основному за сприяння вчителя, який виділяє деяких учнів у класі як зразок для інших в навчанні і поведінці та одночасно звертає увагу й на хиби в поведінці деяких учнів. Тому більшість першокласників відтворює в своєму ставленні до однолітків ставлення вчителя. Надалі критеріями популярності молодших школярів серед ровесників стає рівень успішності та особистісні якості. Внаслідок досвіду взаємодії молодших школярів у класі у них починає формуватися громадська думка щодо однокласників, з’являються спроби оцінити якості та вчинки ровесників. Клас утворює соціальну групу, де спостерігається диференціація молодших школярів за певними статусами» [28] (Див. додаток Рис. 59).
Таким чином, молодший шкільний вік - це період позитивних змін і перебудов. Тому так важливий рівень досягнень, здійснюваних кожною дитиною на даному віковому етапі. Якщо в цьому віці дитина не відчула радість пізнання, не набула вміння вчитися, не навчиться дружити, зробити це в майбутньому буде значно важче й потребує значно більше духовних і фізичних затрат.