Предметно-маніпулятивна діяльність та її роль у психічному розвитку.
Для дітей раннього віку найістотнішим стає оволодіння способами дій з речами, якими користуються дорослі. Стимулюючи дитину до самостійності у задоволенні життєвих потреб (їжа, одягання, вмивання тощо), до застосування вже освоєних дій, дорослий виступає разом з тим як організатор, керівник нових видів предметних дій дитини.
їх стосунки переважно набувають форми ділового співробітництва, спрямованого на освоєння дитиною найближчого світу людських предметів, опосередковане мовним спілкуванням (Див. додаток Рис. 44).У засвоєнні дитиною предметних дій усе більшого значення набувають словесні вказівки дорослого. Словами привертається увага дитини до предмета, висувається завдання, визначається спосіб і програма дій (принеси, намалюй, закрий, візьми тощо). Показуючи та пояснюючи, діючи разом з дитиною, дорослі формують у неї способи користування найпростішими, суспільно виробленими предметами.
З першого півріччя другого року відбувається перенесення засвоюваних дій із справжніх предметів на іграшкові. Отже, розвиваючись, предметні дії відокремлюються від предметів, з якими були пов'язані, що створює умови для виникнення сюжетної гри.
За своїм змістом ігри дітей різноманітні. Велике місце займають рухливі ігри, маніпулятивні з предметами (рухливими іграшками, предметами для копання). Дуже полюбляють маленькі діти ігри з водою та піском, і до середини раннього віку вони роблять спроби щось конструювати. На третьому році життя помітно проявляється прагнення дітей до колективних ігор. Слід зазначити, що ігри дітей даного віку нестійкі, маля легко забуває навіть про улюблену іграшку, коли з'являється нова. В ігровій діяльності розвивається спритність і координація рухів, увага, спостережливість, кмітливість, уява, виховується колективізм, естетичні почуття.