4. Політологія як наука про політику вивчає
певні закономірності та тенденції політичного життя. Законам політичного життя не властиві такі ж стійкість і необхідність, як законам природи.
У політологічній літературі вирізняються три групи законів політичного життя: закони структури, функціонування, розвитку.
Закони структури виявляють сталість, визначеність зв'язків певної політичної структури (держави, партії). Закони функціонування політики характеризують її життєдіяльність, як особливого організму, розкривають суттєві й необхідні зв'язки між усіма структурними елементами політичної сфери. Закони розвитку виступають як закони якісних перетворень в політичній сфері.Політичні закономірності - це стійкі й необхідні зв'язки між політичними явищами і процесами, на підставі яких можна прогнозувати майбутні політичні події. Політичні закономірності є результатом історичного досвіду і дій політичних сил у конкретній історичній ситуації. Вони відображають певні необхідні і стійкі зв'язки між політичними явищами, процесами і подіями.
Розуміння політичних закономірностей і використання на користь чи на шкоду суспільству залежать від розуму, волі та інтересів тих політичних сил, які домінують у суспільстві. Часто політичні закономірності ігноруються на догоду певним соціальним угрупованням, а також через невисокий рівень управлінської культури.
Предмет політології розрізняє цілий ряд закономірностей політичного життя в усіх його проявах:
1) політично-економічні - відбивають співвідношення між політикою і економікою.
2) політично-соціальні – характеризують розвиток політичної влади, головним завданням якої є зміцнення стабільності суспільства.
3) зміст політично-психологічних - взаємовідносини між індивідом і владою.
Політологія має свою систему категорій, які невід'ємні від закономірностей і відбивають істотні риси, грані політичного розвитку суспільства.
Система категорій політичного життя включає в себе:
1) аксиоматичні, тобто такі, які не вимагають доказів: політичні факти, політичні явища, політичний процес та ін.;
2) субстанціональні (субстанція — першооснова, сутність усіх речей і явищ): політична влада, політичні відносини, суб’єкт політики та ін.;
3) системні: суспільство, держава, політична система, партійна система тощо.
Інших поділ категорій політології:
1) Загальні — політична влада, політична свідомість, політична доктрина та ін.
2) Структурні — політична система, політична організація, держава та ін.
3) Категорії функціонування: політична діяльність, політичний процес та ін.
4) Категорії розвитку: політична революція, політична еволюція та ін.
Є й інші підходи до систематизації категорій політології.