Особа як суб’єкт та об’єкт політики

Суб’єкти політики (тобто ті, хто реалізують політику) — це соціальні носії політичного життя, які здатні усвідомлювати власні політичні інтереси, визначати їх як програму дій (стратегічну мету та оперативні способи її досягнення) та зосередити у своїх руках достатню для реалізації власної політичної програми концентрацію ресурсів влади.

До суб’єктів політики належать:

• особистості в якості: політичного лідера (який отримує владу безпосередньо від суспільної групи чи всього суспільства в цілому), політичного функціонера (який отримує владні повноваження від лідера, працюючи на професійній основі), активіста (який також має делеговані йому владні повноваження, але працює не на професійній основі, а у вільний від основної діяльності час), члена політичної організації, партії чи руху, а також громадянина держави;

• суспільні групи соціального, етнічного, конфесійного, гендерного та економічного характеру: соціально-економічні класи та групи, етноси, нації, релігійні общини, громадянське суспільство в цілому тощо;

• створені особистостями та суспільними групами політичні та громадські інститути (організації та установи): держава, політичні партії, організації та рухи, неполітичні організації та установи, які мають значний вплив на політичну сферу (наприклад, церква, профспілки, фінансові групи, транснаціональні корпорації), міждержавні та наддержавні об’єднання (ЄС, НАТО, ООН).

Специфіка соціальних суб’єктів політики полягає в тому, що в практичному суспільному житті вони водночас виступають і як об’єкти політики. Це стосується, перш за все, соціальних та соціально-етнічних спільностей (народ, громадянське суспільство, нація), які утворюються історично й стають суб’єктами політичного життя або відчужуються від нього в залежності від їх здатності до самоорганізації, усвідомлення себе як соціальної цілісності, і саме як організованої цілісності, здатної визначати політику, створювати політичні інститути, впливати на їх діяльність.

У демократичних соціальних і політичних системах саме ці спільноти визначаються як єдине джерело влади та її головний носій

Таким чином, об’єкти політики можуть виступати водночас у якості її суб’єктів. Єдиний тип об’єктів політики, який не здатен досягти стану суб’єкта — це неорганізована спільнота, яка в політичній науці визначається загальним терміном «натовп».

Ієрархія суб’єктів політичної діяльності

Об’єкти політики — це соціальні носії політичного життя, відносно яких реалізується політика (тобто владні дії суб’єкта). Теоретично в якості об’єкта політики може виступати будь-який її суб’єкт. Однак у реальності об’єктами політики стають лише ті особистості, спільноти та інституції, які не можуть протиставити спрямованій на них владній політичній дії адекватну політичну протидію. При цьому ефективне використання об’єктом політики власних ресурсів влади може призвести до того, що направлена на нього з боку більш сильного суб’єкта політична дія не досягне своєї мети.