3. Основні функції політичної системи.

Політична система виконує функції:

Сутність владно-політичної функції зводиться до формування механізму використання і підтримки державної влади відповідно до рівня політичної культури та інтересів суспільства.

Функція національної інтеграції полягає у здатності політичної системи забезпечити формування нації. Цей процес може здійснюватися шляхом примусу, насильства або шляхом консолідації (що є характерною тенденцією сучасності).

Функція стабілізації соціально-політичного життя виявляється у здатності політичної системи забезпечувати рівновагу між суспільними підсистемами, не допускати гострих конфліктів між соціальними суб'єктами. Такої рівноваги можна досягти або завдяки жорсткому контролю політичних інститутів суспільного життя, або шляхом узгодження соціальних інтересів.

Функція соціально-політичної модернізації зводиться до того, що політична система забезпечує перехід суспільства від одного стану до іншого через реформування його інститутів. Успіх цього процесу залежить від попередньої культури, реформаторського потенціалу політичної еліти, а також геополітичних чинників.

Функція управління передбачає наявність професійного апарату управління, який функціонує на рівні як державних органів, так і громадських інститутів. Висока ефективність політичного управління забезпечується через високий професіоналізм працівників апарату, розвинений правовий контроль і жорстку конкуренцію між політичними елітами.

Правова функція полягає в тому, що політична система формує право і функціонує у його рамках. Правотворча функція політичної системи залежить від здатності суб'єктів політичного процесу виробити такі правила гри, які б забезпечували сприятливі умови для економічного, соціального розвитку, тверді гарантії прав і свобод громадян.

Програмно-стратегічна - визначення цілей, завдань, шляхів розвитку суспільства, розробка конкретних програм його діяльності

Мобілізаційна - залучення й організація людських і матеріальних ресурсів для виконання різних соціальних завдань

Розподільна - створення й розподіл матеріальних і духовних цінностей, почестей, статусних позицій відповідно до "табеля про ранги"

Нормотворча - формування й введення правових норм і правил, їхнє застосування й контроль за дотриманням як основа політичного регулювання громадського життя

Політосвітня - духовно-ідеологічна інтеграція індивіда й соціальних груп у політичне суспільство, формування масової політичної свідомості та ін.

Охоронна – захист даного суспільно-політичного ладу, його вихідних базових цінностей і принципів, забезпечення зовнішньої й внутрішньої безпеки

Консолідуюча - артикуляція й узгодження колективних інтересів і вимог різних соціальних груп і інститутів і їхнє об'єднання в рамках альтернативних курсів.

Зовнішньополітична - установлення й розвиток взаємовигідних відносин з іншими державами, захист національних інтересів на міжнародній арені.

Головне призначення політичної системи - керівництво й керування суспільними справами. У всьому різноманітті своїх структурних елементів і функцій політична система виступає засобом соціальної інтеграції й стримування деструктивного впливу соціальних розходжень на функціонування суспільного організму як суперечливого, але єдиного цілого.

Результативність і ефективність політичної системи прямо залежать від п'яти головних здатностей:

- регулюючої (керування, координація поводження індивідів і груп);

- екстракційної (“добування” із внутрішнього й зовнішнього середовища необхідних для функціонування ресурсів);

- дистрибутивної (розподіл благ і послуг, знаків відмінності й буд.);

- реагуючої (адекватні “відповіді” на імпульси середовища, особливо на вимоги з боку громадян і окремих груп);

- що символізує (підтримка й посилення легітимності за допомогою засобів ідеологічного впливу).