<<
>>

ВСТУП

Найхарактернішою рисою економічного розвитку на початку третього тисячоліття є його глобалізація, пов’язана із всебічним поглибленням міжнародного поділу та кооперації праці, посиленням взаємозалежності між окремими країнами та господарськими регіонами світу, блискавичним поширенням економічної інформації, вибухоподібним зростанням обсягів фінансових трансакцій, фундаментальними структурними змінами в системі міжнародного бізнесу.

Світова економічна система все більше набуває рис цілісності, завершеності, внутрішньої єдності поряд із регіоналізацією міжнародних економічних процесів унаслідок виникнення і зміцнення різноманітних торговельних блоків та міжнародних інтеграційних угруповань у багатьох секторах світового господарства. Спостерігається також процес зосередження міжнародного бізнесу у найрозвиненіших зонах світової економіки. Кожна із складових сучасного міжнародного бізнесу стає чутливішою до змін, що відбуваються у будь- якій його частині, а особливо у валютно-фінансовій сфері, у системі платежів і розрахунків, кредитуванні тощо.

Глобалізація фінансових, валютно-кредитних відносин має досить конкретний характер. Тепер практично усі країни світу об’єднані в міжнародній валютній системі. Міжнародні фінансові та валютні ринки, платіжні баланси та обмінні курси віддзеркалюють поточний перебіг подій у світовому господарстві в цілому і в окремих регіонах та країнах. Грошово-фінансова і валютно-кредитна система є своєрідним барометром міжнародного бізнесу, що в концентрованому вигляді фокусує сукупні результати економічної діяльності. Ця сфера є чи не найскладнішою і найчутливішою до періодичних змін, кон’юнктурних коливань, спекулятивних операцій, притаманних сфері міжнародного бізнесу.

Глобалізація валютних, фінансових, кредитних ринків веде до значної концентрації валютно-фінансових і кредитних ресурсів світовими фінансовими центрами і водночас розширює можливості використання тимча-

сово вільних коштів тими країнами, що гостро їх потребують Зовнішні запозичення широко використовуються країнами, що розвиваються, й державами з перехідною економікою шляхом продажу цінних паперів на внутрішньому та зовнішньому фінансових ринках, розміщення облігаційних позик за кордоном, отримання кредитів, фінансового сприяння з боку міжнародних організацій Увесь комплекс валютно-фінансових та банківських послуг грунтується на значній кількості інструментів та механізмів, що істотно диверсифікують валютні, фінансові и кредитні ризики і, в свою чергу, вимагають пошуку економічних запобіжників від можливих втрат і прямих фінансових збитків

Однак, неможливо дослідити усі аспекти валютно-фінансової сфери міжнародною бізнесу одночасно Тому авюри монографії визначили дослідження трьома векторами, що грунтуються на головних валютно- фінансових інструментах і механізмах організації міжнародних розрахунків і платежів (розділи 1,2,3,4), організації кредитних операцій (розділи 5,6,7), валютного забезпечення розрахунків і кредитів (розділ 8) У кожному з векторів розглядаються як теоретичні, так і практичні аспекти свого об’єкта для пошуку відповідей на запитання яка природа цих інструментів9 Який механізм їх дії9 Які їх недоліки і переваги9 Які фактори обмежують їх використання в Україні9

Слід пам’ятати, що всі означені вектори знаходяться у тісній взаємозалежності Мета монографії - дослідити сучасні міжнародні валютно- фінансові механізми в цілому, але на думку авторів, ціле можна осягнути тільки через розуміння його суттєвих складових

Автори монографії намагалися, наскільки це можливо, наблизити видання до сьогодення, не ігноруючи тих умов та факторів, що формуватимуть наш світ у майбутньому

Монографія розрахована на науковців і фахівців у галузі міжнародного бізнесу, світової економіки, банківської сфери, аспірантів і студентів вузів ■

1.

<< | >>
Источник: Бровков С.М., Руденко Л.В.. Валютно-фінансові механізми в міжнародному бізнесі світовий досвід та українська практика.-К.: ТОВ «Агентство «Україна»,2001.-380с.. 2001

Еще по теме ВСТУП:

  1. Глава III. Пути и средства увеличения вывоза наших товаров и уменьшения нашего потребления иностранных товаров