ПИТАННЯ СТАНОВЛЕННЯ ФІНАНСОВОГО ПОСЕРЕДНИЦТВА У ІНТЕГРАЦІЙНИХ СТРУКТУРАХ ВОВНОПЕРЕРОБНОГО ПІДКОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ

Становлення цивілізованих відносин розподілу, як одного з дієвих мотиваційних потенціалів ринкової економіки, може повною мірою реалізуватися за умов наявності якісної інфраструктури і, в першу чергу - фінансово-посередницької.

Досліджуваний нами сектор агропромислового виробництва - вовнопереробний, представлений декількома видами ринків - вовни, шкір (овчин хутрових і шубних, каракульських смушок), племінної продукції, баранини, які повинні обслуговуватися належною їм інфраструктурою.

Виходячи із інтеграційної природи організації сільськогосподарського ринку, складовою якого є інфраструктура, вона і сама є продуктом самоорганізації операторів ринку. Тому всі елементи інфраструктури створюються самими товаровиробниками, бо саме через її інституції послідовно проходить вироблена у сільському господарстві продукція на шляху до кінцевого споживача В зв’язку з цим, одним із варіантів, що має стати основою для розвитку повноцінного ринку вовни, шкірсировини та баранини в Україні, на нашу думку, будуть регіональні або обласні кооперативні об’єднання товаровиробників усіх форм власності і які будуть сучасними центрами з виробництва і продажу цієї сировини. Вони будуть вирішувати стратегію розвитку ринку вовни в Україні. У зв’язку з цим, виникає необхідність організації одного постійно діючого або періодичного оптового продажу сировини галузі, який відпрацює механізм регулювання і координації робіт з питань виробництва і продажу вовни, підвищить її конкурентоздатність і захист економічних інтересів вітчизняних товаровиробників.

Однак, не дивлячись на багатогранність і різноманітність

інфраструктурних формувань, що обслуговують сільськогосподарські ринки України, головним для його подальшого розвитку є ринок фінансових послуг. Серед елементів інфраструктури цього ринку особливу роль відіграють фінансово-кредитні установи. Специфіка аграрного виробництва та особливості роботи сільськогосподарського ринку зумовлюють необхідність відмінних від інших секторів економіки підходів до формування фінансово-кредитної інфраструктури. Ці відмінності полягають у необхідності формування кооперативних, приватно-комерційних і державних кредитних інституцій, які відрізняються функціями, схемами надання кредиту, принципами роботи з позичальниками, кредитними пільгами, механізмами застави тощо. Зазначені відмінності практично виключають конкуренцію між ними та об’єднують їх в єдину інтегровану систему.

Тому, розвинена система фінансово-кредитного забезпечення з розгалуженою інфраструктурою та доступність для більшості сільськогосподарських товаровиробників є одним із основних важелів створення дієвого сільськогосподарського ринку та важливим механізмом мінімізації ризиків агропромислового виробництва.

Хватов Ю.Ю.,

к.э.н., доцент,

Днепропетровский университет имени Альфреда Нобеля