РОЛЬ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ У СТИМУЛЮВАННІ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
Формування та реалізація в Україні політики довгострокового економічного зростання не можливі без стимулювання якісних зрушень кредитної активності банків в напрямі посилення її інвестиційної спрямованості для задоволення потреб реального сектора економіки.
Світова фінансово- економічна криза негативно позначилися на кредитній діяльності банків і призвела до скорочення обсягів кредитування, зростання питомої ваги проблемних кредитів у кредитному портфелі та збільшення рівня кредитного ризику. Крім того, скорочення обсягу ресурсної бази внаслідок зниження довіри до банків з боку населення, зростання вартості залучених ресурсів через зростання відсоткових ставок за депозитами та високий рівень макроекономічної невизначеності призвели до зниження платоспроможного попиту на кредитні ресурси з боку позичальників. Така ситуація спричинила кредитну стагнацію, що негативно впливає на рівень ділової активності та гальмує розвиток галузей виробничого сектору економіки. За цих обставин, актуальним питанням є дослідження сучасного стану банківського кредитування та його впливу на економічний розвиток держави.Банківській кредит відіграє важливу роль у стимулюванні відтворювальних процесів в економіці як основне джерело забезпечення грошовими ресурсами поточної та інвестиційної діяльності суб’єктів господарювання. У докризовий період банки проводили агресивну кредитну політику (темпи зростання кредитного портфеля у середньому перевищували 80% щорічно). Фінансова підтримка виробничих галузей економіки сприяла формуванню сприятливого підприємницького середовища в країні та зростанню темпів приросту ВВП (станом на кінець 2006 р. темпи приросту ВВП становили - 7,3%, 2007 р. - 7,9%, 2008 р. - 2,3%, 2009 р. - -14,8%). Питома вага кредитного портфеля у ВВП станом на кінець 2006 р. становила 49,5%, 2007 р. - 67,3 %, 2008 р. - 83,6%, 2009 р. - 81,8%, що створило ризики для макроекономічної стабільності в країні.
До 2008 р. банки надавали перевагу кредитуванню суб’єктів господарювання (нефінансових корпорацій) та населення (частка наданих кредитів становила 60,4% та 38,2% відповідно). Завдяки гіпертрофованому нарощуванню споживчого кредиту (близько 90% щорічно), ініційованому банками з іноземним капіталом у вигляді широкого спектра кредитних продуктів, які спрямовувались на придбання імпортних товарів, відбувалася опосередкована трансформація кредитної заборгованості населення у від’ємне сальдо зовнішнього торговельного балансу країни [1].Зростання обсягів наданих кредитів позначилося на зростанні індексу промислового виробництва, який на кінець 2006 р. становив 106,2%, на кінець
2007 р. - 107,6%, але на кінець 2008 р. спостерігається його скорочення до 94,8%, 2009 р. - до 78,1% та темпів приросту роздрібного товарообороту - 37,8%, 37,2%, 38,5%, -6,5% відповідно. При цьому індекс інфляції за 2006 р. становив 111,6%, 2007 р. - 116,6%, 2008 р. - 122,3%, 2009 р. - 112,3%. До негативних аспектів агресивної кредитної політики банків можна віднести підвищення ризиків порівняно з іншими видами банківської діяльності і, як наслідок, зростання проблемної заборгованості за кредитами. Реалізація кредитних ризиків, дія яких була посилена впливом валютного ризику та ризику ліквідності в умовах фінансово-економічної кризи, зумовила необхідність формування значних резервів для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями та зростання збитків банківського сектора за підсумками 2009 - 2011 рр.
На фоні поступової стабілізації економічної ситуації в країні протягом 2010 - 2011 рр. спостерігається зростання залишків за наданими кредитами протягом 2010 р на 1,03%, 2011 р. - на 9,3%, протягом 2012 р. кредитний портфель вітчизняних банків демонструє тенденцію до скорочення (протягом першої половини 2012 р. кредитний портфель скоротився на 0,6%). При цьому структура банківських кредитів за галузями та термінами не відповідає потребам модернізаційних процесів - переважна частка кредитів (понад 70 %) спрямована у поточну діяльність, і за останні три роки структура інвестицій практично не змінилася.
Найбільша частка кредитів зосереджена в переробній промисловості та торгівлі, на які загалом припадає 62 % обсягу кредитів [2].До чинників, які обумовили кредитну стагнацію, можна віднести: високий рівень макроекономічної невизначеності в цілому та зростання девальваційних очікувань, що негативно впливає як на пропозицію, так і на попит на кредитні ресурси; політику Національного банку України, спрямовану на стримування інфляційного тиску, яка проводилася протягом останніх років; зниження платоспроможного попиту на кредитні ресурси через їх високу вартість; зростання кредитного ризику через погіршення фінансового стану суб’єктів господарювання та зниження реальних доходів населення; уповільнення темпів зростання депозитів, наявність менш ризикових та більш дохідних сегментів розміщення банківських ресурсів: валютний ринок та ринок державних цінних паперів.
Стагнація економіки та вітчизняного виробництва у посткризовий період позначилася на зниженні індексу промислового виробництва, який на кінець 2010 р. становить 111,2%, 2011 р. - 107,6%, першої половини 2012 р. - 100,2% та темпів приросту роздрібного товарообороту - 21,6%, 23,4%, 17,4% відповідно. Затяжна тривалість дефляції протягом шести місяців, яка спостерігається в Україні (індекс інфляції за 2010 р. становив 109,1%, 2011 р. - 104,6%, у липні 2012 р. - -0,2%) свідчити про зниження купівельної спроможності населення, однією з причин якої може бути обмеження доступу до кредитів через високий рівень ризику споживчого кредитування. За даними GfK Ukraine протягом липня 2012 р. населення демонструє погіршення споживчих настроїв на 3 пункти до 81,1 [3].
Таким чином, банківське кредитування завдяки реалізації своїх функцій, що визначають його сутність, відіграє важливу роль у забезпеченні розвитку виробництва і, як наслідок, сприяє соціально-економічному зростанню країни. Але низька кредитна активність вітчизняного банківського сектора не сприяє пожвавленню економічних процесів в країні. Неспроможність вітчизняних банків своєчасно та в повному обсязі виконувати функції фінансових донорів загрожує замороженням діяльності суб’єктів господарювання, які відчувають нагальну потребу у додатковому фінансуванні.
Для вирішення проблеми активізації кредитної діяльності вітчизняних банків необхідно вирішити низку завдань, основними з якими є зниження відсоткових ставок за банківськими кредитами, підвищення довіри до банків з боку населення, що є основним постачальником банківських депозитів, розширення ресурсної бази, зниження валютного ризику шляхом скорочення частки кредитів у кредитному портфелі банків, наданих в іноземній валюті. Важливу роль у цьому процесі відіграватимуть дії Уряду та Національного банку України.Список використаних джерел
1. Аналітична записка «Монетарні важелі стимулювання структурної перебудови економіки України». - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/653/ . - Назва з екрана.
2. Аналітична записка «Уроки банківської кризи 2008 - 2009 років і шляхи стратегічної трансформації банківської галузі України». - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://aub.org.ua/index.php?option=com content &task=view&id=3921&menu=104&Itemid=96. - Назва з екрана.
3. Споживчі настрої в Україні. GfK Ukraine. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.gfk.ua . - Назва з екрана.
Вожжов А.П.,
д.э.н., профессор,
Севастопольский национальный технический университет
Еще по теме РОЛЬ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ У СТИМУЛЮВАННІ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ:
- Тема 3 Стратегія соціально-економічного розвитку країни.
- 10.Конференція ООН по торгівлі і розвитку – міжнародна економічна організація.
- § 2. Прогнозування та планування економічного і соціального розвитку
- 130. Інвестиційна діяльність у спеціальних(вільних) економічних зонах і на територіяхпріоритетного розвитку
- 63. НТР та її роль в економічному зростанні.
- 1.3. Обґрунтування наслідків банківських криз у забезпеченні фінансової стабільності банківського сектора
- 16. Правове регулювання створенняі функціонування спеціальних (вільних)економічних зон (СЕЗ), технопарків татериторій пріоритетного розвитку (ТПР)
- 88.Організація ООН по промисловому розвитку як міжнародна економічна організація.
- Державний бюджет країни (економічна природа і а роль)
- 37. Генеральна Асамблея ООН та її роль у міжнародних економічних відносинах.
- 15. Сусп поділ праці і його роль в розвитку прод сил.
- 12. Роль діяльності й спілкування в психічному розвитку дитини.
- Тема 2. Банківське регулювання і банківський нагляд в Україні