Вимірювання соціально-економічної ефективності освітньої діяльності потребує чіткого визначення основних категорій і величин, необхідних для її обчислення.
Оцінювати ефективність, раціональність витрат ресурсів на будь-які цілі необхідно на підставі певних критеріїв, якими можуть бути: економність, продуктивність і результативність.
Економність - характеризує витратну, ресурсну сторону ефективності. Згідно з цим критерієм витрати повинні бути мінімально можливими. Продуктивність - це співвідношення обсягів продукції або послуг із величиною витрат на їх виробництво. Результативність характеризує відповідність витрат і досягнутих результатів конкретним цілям. Якщо в ході оцінювання продуктивності увага концентрується на окупності витрат, то в процесі аналізу результативності - скоріше на мірі відповідності одержаних результатів певним потребам суспільства.
Продуктивність і результативність виражають, по суті, різні аспекти ефективно сті. Відокремлення їх зумовлено тим, що між цими критеріями можуть виникати суперечності. Так, наприклад, продуктивність може зростати за наявності економії від масштабу, тоді як з точки зору результативності доцільно обмежитися меншим обсягом.
В умовах різкого скорочення державного фінансування сфери освіти більшість навчальних закладів стоять перед складним завданням забезпечення ефективного функціонування за умов обмежених ресурсів. Підвищення ефективності передбачатиме різні заходи залежно від того, які критерії ефективно сті будуть узяті за основу. Якщо метою є лише зниження витрат, то це проявиться в їх скороченні, і в першу чергу - заробітної плати викладачів, що є найвагомішою витратною статтею освіти. У цьому разі важливий лише кількісний результат - зменшити витрати не залежно від випуску.
Підвищення продуктивності освітньої діяльності передбачає співставлений витрат із передбачуваним випуском. Навчальний заклад, що знаходиться на бюджетному фінансуванні, може знизити витрати на одного студента на 20%, якщо збільшить чисельність студентів удвічі.
Але зростання продуктивності може не означати відповідно кінцевої результативності. Якщо збільшення випуску спеціалістів цього профілю відповідає потребам суспільства, то такий захід виправданий. Якщо ж потреби задовольняються попередньою чисельністю спеціалістів, то такий захід із підвищення продуктивності не буде виправданим - надмірний випуск спеціалістів може спровокувати негативні наслідки на ринку праці.Економність і продуктивність характеризують економічний аспект ефективності, тобто величину витрат і співвідношення величини витрат та одержаного продукту, ефекту. Результативність розкриває соціально-економічний аспект ефективності, тобто відповідність результатів діяльності соціальним та економічним цілям суспільства.
Крім того, ефективність може мати внутрішній і зовнішній аспекти. Внутрішня, або виробнича ефективність, виражає продуктивність і результативність виробництва освітніх послуг з точки зору галузі освіти, її внутрішніх цілей і завдань. Зовнішня ефективність, або ефективність обміну, виражає міру, якою вироблені освітньою галуззю, навчальними закладами результати відповідають вимогам і поставленим цілям суспільства.
Важливість підвищення ефективності функціонування освітньої системи зумовлюється не тільки безпосередньою цінністю її для людини, а й тим фактом, що ці видатки є інвестиціями з наступною віддачею. У цьому разі йдеться про економічний аспект ефективності: віддачу від витрат на освіту. Така віддача набувати форму індивідуального або суспільного доходу. Приватна віддача триває протягом життя студента або учня разом із підвищенням його продуктивності праці, і оскільки базова освіта дає пропуск широкому залученню людей у процес виробництва, то в результаті заробітна плата сприяє скороченню нерівності та збільшенню середнього класу. Для суспільства віддача від витрат на освіту проявляється у підвищенні продуктивності праці, зростанні сукупних макроекономічних показників: ВНП, ВВП, національного доходу тощо.
Таблиця 2.1
Критерії та показники економічної
та соціально-економічної ефективності освітньої діяльності
| Критерії | Внутрішня ефективність: вихідні ресурси, навчальний процес, випуск | Зовнішня ефективність: кінцеві результати | ||||||||
| мета | показники | мета | показники | |||||||
| Економічна ефективність | Економність | Економія витрат | Скорочення витрат | Економія витрат | Скорочення витрат | |||||
| Продуктивність | Окупність витрат | Для індивідів - ріст доходу, для навчальних закладів - покриття своїх витрат доходами | Окупність витрат | Підвищення продуктивності праці; зростання ВВП та ін. | ||||||
| Соціально- економічна ефективність | Результативність | Досягнення конкретних цілей | Охоплення населення освітою (повною середньою, вищою тощо), підвищення якості навчання | Досягнення конкретних цілей | Підвищення рівня життя (добробуту, зайнятості), поліпшення навколишнього середовища, економічна та політична стабільність, рівність, культурний розвиток тощо | |||||
Як підкреслювалося вище, роль освіти в суспільному розвитку не можна зводити тільки до впливу її на економічне зростання.
Поряд із завданнями економічного характеру освіта виконує й інші дуже важливі соціальні функції. Суспільство бажає не тільки прискорити економічне зростання та підвищити ріст ВПН на душу населення, а також - поліпшити розподіл і вплив освіти на людей, тому особливо важливо, щоб освіта була ефективно та справедливо розподілена. Забезпечення такої ролі освіти протягом періоду бюджетної економії разом із підвищенням результативності освіти вимагає зовнішньої та внутрішньої ефективності останньої.При розрахунках соціально-економічної ефективності освіти важливим кроком повинно стати налагодження ефективного моніторингу в системі освіти - необхідно забезпечити збір і використання кількісних вимірів усіх освітніх послуг, що надаються в країні. Широкі статистичні дані згодом стануть базою для визначення рівнів ефективності: економічної та соціально-економічної.
Зовнішня ефективність освіти, що полягає у впливові на сталий розвиток суспільства, залежить від її внутрішньої ефективності. Вони можуть бути відносно незалежними, мати свої самостійні значення. Водночас їх не можна розривати, ефективність освітньої діяльності повинна розглядатися в єдності зовнішнього та внутрішнього аспектів. У таблиці 2.1 наведено основні критерії та показники ефективності освіти. Більш конкретно вони розкриваються в таблиці, поданій у додатках.
2.1.