Зонування території за складністю еколого-географічної ситуації
Проведені еколого-географічний аналіз і оцінювання дали можливість відстежити певні просторові відмінності в еколого-географічній ситуації території області і виділити п’ять зон (ареалів) за ступенем її складності (рис.
9.2.3). Перша найскладніша (несприятлива) еколого- географічна ситуація, яка оцінена у 5 балів за п’ятибальною шкалою, приурочена до центрально-східної частин Чортківського і південної частини Бучацького адміністративних районів (внаслідок накладання ареалів найвищих рівнів радіаційного забруднення ландшафтів, атмосферних викидів у м. Чорткові, смт. Заводському та скидів значної кількості неочищених стічних вод комунальними господарствами м. Чорткова й м. Бучача, високої частки орних земель близько 65% і високої інтенсивності ерозійних процесів).
Рис. 9.2.3. Зонування території області за ступенем сприятливості еколого-географічної ситуації
До другої категорії ETC (ускладненої), оціненої чотирма балами за п’ятибальною шкалою, належить декілька ареалів зі складною еколого-географічною ситуацією у трикутнику населених пунктів Хоростків-Гусятин-Копичинці. Внаслідок атмосферних забруднень даних поселень і викидів Гусятинської газокомпресорної станції, складування твердих побутових від-ходів у долині р. Тайна, відсутності ефективних очисних споруд. Окрім того, до цієї категорії ЕГС належить ареал у трикутнику Збараж-Тернопіль-Теребовля через потужне атмосферне забруднення Збаразького цукрового заводу, промислових і транспортних забруднень м. Тернополя, Березовицької газокомпресорної станції, незначного радіаційного забруднення території. До цього типу складності ETC належить зона околиць м. Борщова і смт. Скали-Подільської: тут працюють Скала-Подільський та Бурдяківський спецкар’єр, немає очистки стоків у м. Борщові, ускладнено гідроекологічний стан р.
Нічлави та підвищений рівень радіаційного забруднення. Ця ж категорія складності ETC характерна ареалу в околиці м. Бучача, оскільки тут спостерігаються середній рівень радіаційного забруднення, значні атмосферні забруднення у м. Бучачі, скиди забруднювальних речовин уГеоекологічна ситуація ( на матеріалах Тернопільської області)
р. Стрипу.
До третьої категорії складності ЕГС (погіршеної), яка оцінена у три бали за п’ятибальною шкалою, належать декілька ареалів (Кременецько-Малополіський, Зборівський, Бережансько-Підгаєцько-Монастириський, Лановецький, Підволочиський), які приурочені до населених пунктів, забруднених відтинків водотоків, автомобільних доріг, хоча в їх межах немає значних обсягів радіаційних забруднень.
Четверта категорія ЕГС (умовно сприятлива) оцінена у два бали за п’ятибальною шкалою. До неї належать території (понад 40% земельних угідь), зайняті агроценозами, луками і пасовищами, що не входять до перших трьох зон. Основним джерелом забруднень у межах даного ареалу є мінеральні і органічні добрива, отрутохімікати, які використовуються у сільськогосподарському виробництві, а також місцеві фонові атмосферні забруднення та забруднення, які мігрують з інших територій.
П’ята категорія ареалів зі сприятливою ЕГС оцінена у один бал. Це території зі збереженою природною рослинністю (лісовою, лучною, водно-болотною), приурочені до периферій-них віддалених від населених пунктів місцеположень (рис. 9.2.3). Частину цих природних угідь зайнята заповідними об’єктами. У межах цього ареалу практично немає інтенсивних джерел забруднення природного середовища, за винятком фонових забруднень повітряного і водного середовищ. Сприятлива ЕГС поширена у західній та північно-західній частині області, що пояснюється визначальним впливом сприятливих природно-географічних чинників та високим екологічним потенціалом ландшафтів.
В межах Тернопільської області зосереджено 121 тис. га заповідних територій з ощадливим режимом природокористування і сприятливою та умовно сприятливою еколого- географічною ситуацією. Однак більшість із них мають незначні площі та в межах картосхеми не відображені.
9.4