<<
>>

Екологія покритонасінних

Сьогодні на Землі пануючою групою організмів є наймолодші, багато- чисельні та високоорганізовані організми - покритонасінні. Еволюційний шлях розвитку вони пройшли в тих умовах, які були властиві для кінця мезозою і кайнозою, тобто у середовищі, близькому до сучасного.

Тому їх будова і життєдіяльність найбільш відповідають екологічним умовам різних природно-кліматичних зон Земної кулі і також давньому рослинному та тваринному світові. Зі всіх рослин покритонасінні найбільш широко розповсюджені у біоценозах і агроценозах. Еволюція ссавців, птахів і комах пов’язана з квітковими рослинами, які є для них основною їжею, середовищем існування, засобами існування і розмноження. Насіння малини краще проростають, якщо пройдуть через травний тракт птаха, які поїдають плід цієї рослини. Трав’янисті тварини, живлячись травою, своїми екскрементами удобрюють грунт, створюють кращі умови для розвитку трав. Комахи, живлячись пилком і нектаром квітів, забезпечують перехресне запилення рослин. Але в той же час велетенські зграї сарани знищують великі поля, стада кіз повністю, з коренями виривають рослини. Внаслідок таких взаємодій у природі чисельність будь - якої популяції збільшується, а потім різко зменшується. Це стосується в рівній мірі і сарани, і кіз, які самі можуть залишаться без корму і загинути.

Культурні рослини, які вирощує людина з кам’яного віку, за багато тисячоліть вивела шляхом відбору з дикоростучих. Це харчові, кормові, пряні, красильні, прядильні, декоративні, лікарські рослини. Весь цей час людина займається землеробством, бореться з бур’янами, хворобами, паразитами, шкідниками. Бур’яни - це теж покритонасінні рослини, що жили у цій же місцевості або були завезені з насінням з іншої місцевості. Їх постійне знищення призвело до виживання і підвищення життєздатності, інтенсивності розмноження насінням і вегетативно. Необроблені поля заростають бур’янами, які затіняють культурні рослини, використовують поживні речовини, воду і пригнічують культурні рослини, внаслідок чого знижується врожай.

Для боротьби з бур’янами, грибковими та вірусними хворобами, паразитичними квітковими рослинами і комахами-шкідниками постійно проводиться хімічна обробка гербіцидами (знищення бур’янів), пестицидами (знищують все), інсектицидами (знищують комах). Але надмірне використання цих засобів згубно впливає на живі організми. Тому на сьогодні потрібно використовувати екологічно чисті біологічні методи захисту рослин, сучасну агротехніку, дотримуватись сівозмін, краще очищати насіння, охороняти і розводити корисних птахів, комах, виводити нові сорти рослин,які стійкі до хвороб та шкідників.

Покритонасінні рослини разом з голонасінними створюють середовище життя для людини - це «легені планети» Землі, це цілісність нашої природи, її краса, неповторність, це їжа і здоров’я людей. Але лісові пожежі, вирубка лісів, загазованість, радіаційне опромінення, глобальне потепління, кислотні дощі, повені, зсуви змінюють нашу Планету і створюють загрозу для життя людства. Науково-технічний прогрес вніс глибокі зміни у природне середовище. Тому кожна людина повинна дбайливо ставитись до природи, щоб зберегти її для майбутніх поколінь.

Запитання для самоконтролю

1.Які рослини попередники покритонасінних ?

2. Які відмінності у покритонасінних та вищих спорових рослин і голонасінних?

3. Чи є у покритонасінних архегонії та антеридії?

4.Чи подібна тичинка до антеридію?

5. Як називається чоловічий заросток у покритонасінних?

6.Чи подібна маточка до архегонію?

7. Як називається жіночий заросток у покритонасінних?

8.3 якої клітини утворюється зародковий мішок і яке покоління він представляє в циклі розвитку квіткової рослини?

9. Яким поколінням є квіткові рослини ( статевим або безстатевим)?

Тестові завдання

1. Які рослини цвітуть

а. голонасінні

б. папороті

в. покритонасінні

2. Які рослини утворюють насіння

а. папороті

б. покритонасінні

в. голонасінні

г. мохоподібні

3.3 чого формується насіння

а. маточка

б. сім’я зачаток

в. яйцеклітин

4. Яке запліднення у покритонасінних

а. пробка

б. судини

в. ситоподібні трубки

5. Що є жіночим заростком покритонасінних

а. семяпочка

б. маточка

в. зародковий мішок

6.Що є чоловічим заростком у покритонасінних

а. спора

б. пилок

в. тичинка

7.3 чого утворюється ендосперм насіння покритонасінних

а. яйцеклітина + спермій

б. центральна клітина + спермій

в. спора

8.3 чого утворюється плід

а. яйцеклітина

б. зигота

в. зав’язь

11.

<< | >>
Источник: Ткачук О.П., Вітер Н.Г., Ковальова К.В.. Біоекологія. Навчальний посібник. Вінниця,2021. 472 с.. 2021

Еще по теме Екологія покритонасінних:

  1. Загальна характеристика покритонасінних
  2. Екологія грибів
  3. Екологія водоростей
  4. Екологія найпростіших
  5. Екологія кишковопорожнинних
  6. Екологія молюсків
  7. Екологія ракоподібних
  8. Екологія павукоподібних
  9. Екологія риб
  10. Екологія земноводних
  11. Екологія плазунів
  12. Екологія птахів
  13. Екологія ссавців
  14. Екологія плоских червів
  15. Екологія круглих червів
  16. Екологія кільчастих червів
  17. Екологія вищих спорових рослин
  18. Прикладна екологія ТЕМА 8. ЕКОРИЗИКИ НПП «КРЕМЕНЕЦЬКІ ГОРИ»
  19. Прикладна екологія ТЕМА 9. ГЕОЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ ( НА МАТЕРІАЛАХ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ)
  20. Царик Л.П., Грицак Л.Р., Царик П.Л., Вітенко LM., Каплун І.Г., Гінзула М.Я.. Прикладна екологія. Навчальний посібник. Частина І. Біоекологічний та геоекологічний виміри. - Тернопіль: Редакційно- видавничий відділ ТИПУ, 2017- 250 с., 2017