Досить широко поширені в сучасному суспільстві групові конфлікти, які пронизують усе наше життя, будучи важливим елементом соціальної взаємодії.
Різноманітні суб’єкти, що суперничають, охоплюють не тільки окремих індивідів, але й трудові колективи, сім’ї, сусідів, соціальні шари, класи, державні й релігійні організації, партії, масові рухи і т.д.
Найскладнішими вважаються конфлікти в умовах взаємодії функціональних і цільових груп, утворених за професійною або суспільно-політичною ознакою (партії, громадські організації, масові рухи). Цим групам властива специфічна структура, відособленість стосовно інших груп, досить високий організа-ційний рівень, виражена ідентифікація їхніх членів. У них індивіди, поєднані за політичною, ідеологічною або про-фесійною ознакою, прагнуть реалізувати свої не тільки подібні, але й досить різнорідні потреби.Конфліктні взаємини малих і великих соціальних спільностей неминуче обростають безліччю більш дрібних протиріч і конфліктів, аж до індивідуальних. Можна тому з повною впевненістю стверджувати, що соціальна спільність (група) відіграє фундаментальну роль у розумінні конфлікту. Зрозуміло, при цьому не слід упускати з виду, що дії будь-яких соціальних груп виявляються в кінцевому рахунку через дії конкретних індивідів. Кожна з них здійснюється з волі людини, але опосередковується вона організацією, а нерідко й здійснюється від її імені.