61. Адміністративний арешт активів платника.
Адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу. Арешт активів полягає у забороні вчиняти платникам податків будь1які дії щодо своїх активів, які підлягають такому арешту, крім дій з їх охорони, збереження і підтримки у належному функціональному та якісному стані.
Арешт може бути накладений на будь1які активи юридичної особи, а щодо фізичної особи — на будь1які її активи, крім тих, що не підлягають арешту відповідно до чинного законодавства.Рішення про застосування арешту активів платника податків приймає керівник податкового органу (його заступник)
за поданням відповідного підрозділу податкової міліції за наявності таких підстав:
а) платник податків порушує правила відчуження активів, визначені в п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»;
б) фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
в) платника податків, який отримав податкове повідомлення або має податковий борг, визнано неплатоспроможним за зобов’язаннями (не податковими), крім випадків, коли стосовно такого платника податків запроваджено мораторій на задоволення вимог кредиторів у зв’язку з порушенням щодо нього провадження у справі про банкрутство;
Арешт активів платника податків може здійснюватися у двох формах:
1) повним арештом визнається виключна заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування активами платника податків з їх тимчасовим вилученням або без такого.
2) умовний арешт означає обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на такі активи, яке полягає в
обов’язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного податкового органу на здійснення будь-якої операції платника податків з такими активами.
Арешт може бути накладено на активи терміном до 96 годин.
Адміністративний арешт активів платника податків припиняється за таких підстав:
а) скасування рішення керівника податкового органу (його заступника) про такий арешт;
б) погашення податкового боргу платника податків;
в) ліквідація платника податків, у тому числі внаслідок проведення процедури банкрутства;
г) надання податковому органу належних доказів третьою особою про належність арештованих активів до об’єктів права власності цієї третьої особи;