<<
>>

ПАРТНЕРСЬКА ОСВІТА: ДЕМОКРАТИЗАЦІЯ ЧЕРЕЗ ІНТЕРАКЦІЮ.


Н.В.Клюніна

старший викладач Сумського ОІППО

Процес реформування освіти України є спробою застосування нових форм роботи у межах традиційної системи. Головним питанням сьогодення є опанування учнями умінь та навичок саморозвитку особистості, що значною мірою вирішується шляхом упровадження інноваційних технологій, організації процесу навчання, пошуками відповіді на питання: „як навчати, навчатися, як створити умови”.

Більшість учителів у всьому світі погоджуються з тим, що слід переходити від передачі знань до „навчання жити”.

При цьому ми прагнемо навчати дітей жити за умов демократичного суспільства. Як писав відомий зарубіжний педагог М. Герзон „демократія – це прямий ефір, а не демонстрація запису заздалегіть підготовленої передачі. Ми маємо вчити демократії так, щоб учні могли випробувати її самі. Подібно тому як при навчанні фізиці не можна обійтися без лабораторних занять, при навчанні демократії учні мають брати участь у демократичному житті.” Щоб залишитися живою, демократія, як і будь-який соціальний контекст, має щоразу наново відтворюватися й інтерпретуватися новими членами суспільства.

Це завдання безпосередньо пов’язане з основним змістом і наповненням шкільного життя з навчально-виховним процесом. Навчати демократії не можна окремо, а тільки за умови, що таке навчання здійснює на кожному уроці кожен учитель шляхом застосування відповідних підходів навчання. Один із таких підходів – інтерактивне навчання. Це така організація пізнавальної діяльності, за якою кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Суть інтерактивного навчання в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, кооперативне), де і учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, розуміють, що роблять, рефлексують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють.

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення.

Такі підходи до навчання не є повністю новими для української школи. Частково вони використовувались ще в перші десятиріччя минулого століття і були поширені в педагогіці та практиці української школи в 20-ті роки масштабного реформування шкільної освіти. Застосовувані в той час бригадно-лабораторний та проектний методи, робота в парах змінного складу, виробничі та трудові екскурсії й практики були передовим словом не лише в радянській, а й в світовій педагогіці. Застосування цих методів та форм навчання в окремих школах давало разючі результати. На початку 30-х років українська школа перетворилась на авторитарну, репродуктивно-орієнтовану, з пануючою стандартизацією та уніфікацією засобів, форм і методик навчання.

Подальшу розробку елементів інтерактивного навчання ми можемо знайти в працях В. Сухомлинського, творчості вчителів-новаторів 70-80-х рр.

(Ш. Амонашвілі, В. Шаталова, Є Ільїна, С. Лисенкової та інших), теорії розвивального навчання.

У Західній Європі та США групові форми навчальної діяльності учнів активно розвивались та вдосконалювались. Наприкінці ХХ ст. інтерактивні технології набули поширення в теорії та практиці американської школи, де їх використовують при викладанні різноманітних предметів. Дослідження, проведені Національним тренінговим центром (США, штат Меріленд) у 80-х рр., показують, що інтерактивне навчання дозволяє різко збільшити процент засвоєння матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю.

Щоб ефективно обробити інформацію, необхідно задіяти як зовнішні, так і внутрішні чинники.

Коли ми обговорюємо проблеми з іншими, ставимо запитання, що їх стосуються, наш мозок працює набагато краще. В літературі описано результати дослідження, коли викладач, пояснюючи матеріал короткими частинами, блоками, пропонував учням обговорити між собою кожну таку частину, а потім продовжував пояснення. В результаті такого навчання засвоєння матеріалу було вдвічі ефективнішим, ніж при монологічному поясненні.

Ще краще, якщо ми можемо щось зробити з інформацією, щоб отримати зворотний зв’язок, чи добре ми її зрозуміли. Наприклад з цією метою можна: викласти інформацію своїми словами, навести свої приклади, показати подібні ознаки в інших явищах і процесах, знайти зв’язок з іншими процесами або явищами, вже відомими раніше, передбачити деякі наслідки, знайти протилежності і т.д.

Експеримент, проведений американськими дослідниками показав, що використання візуальних засобів під час вивчення слів на 200 процентів поліпшує результати. Крім того, така презентація матеріалу забирає на 40 процентів менше часу, вона підсилює усну подачу матеріалу. Наочність варта не тільки сотень слів, а й утричі ефективніша за одні лише слова. Якщо ж до роботи залучити слухову і зорову пам’ять, є ще більше шансів задовольнити потреби різних учнів.

Процес навчання не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голову учня. Він потребує напруженої розумової роботи дитини і її власної активної участі в цьому процесі. Пояснення й демонстрація, самі по собі, не дадуть справжніх, стійких знань. Цього можна досягти тільки за допомогою активного навчання.

<< | >>
Источник: В.Ф. Живодьор. МЕНЕДЖМЕНТ ЗА УМОВ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ІННОВАЦІЙ: ВИКЛИКИ, РЕФОРМИ, ДОСЯГНЕННЯ. У 2 ч. – Ч 1.. 2007

Еще по теме ПАРТНЕРСЬКА ОСВІТА: ДЕМОКРАТИЗАЦІЯ ЧЕРЕЗ ІНТЕРАКЦІЮ.:

  1. § 17. Органи управління освітою та їх компетенція.
  2. § 20. Органи управління освітою та їх компетенція.
  3. 13.2. Законодавство у сфері освіти
  4. Порушення права на отримання освіти (ст. 183).
  5. Прогулка «Через ров, через ручей»
  6. § 73. Загальна характеристика законодавства у сфері науки і освіти.
  7. Стаття 183. Порушення права на отримання освіти
  8. 66. Управління освітою.
  9. В. Ю. Шепітько. Криміналістика: Підручник для студентів юрид. спец, вищих закладів освіти. — Кол. авторів: Глібко В. М., Дудніков А. Л., Журавель В. А. та ін. / За ред. В. Ю. Шепітька. — К.: Видавничий Дім «Ін Юре»,2001. — 684 с., 2001
  10. Через Сибирь
  11. ПРЫЖКИ ЧЕРЕЗ БЫКА
  12. Поток векторного поля через поверхность.
  13. ЦИКЛИЧЕСКАЯ МОДЕЛЬ ОБУЧЕНИЯ ЧЕРЕЗ ОПЫТ53