72. Ох-зуйте ЄС як специф суб'єкт МЕП
Договір про створ. ЄС було підписано в 1992 р. в Маастрихті (Нідерланди) керівниками держав-членів Євр. Співтов. У 1993 р. договір набрав чинності. 1997 р. була підписана Амстердамська угода, яку можна розглядати як удосконал.
варіант раніше підписаної Маастрихтської угоди.На сьогодні ЄС являє собою найвищий ступінь європ-ї ек-ї і політ-ї інтеграції. До його складу входять 27 держав. ЄОВС, ЄЕС, ЄВратом складають ЄС і проводять: 1.Спільн. зовн. політику і політику у сфері між нар. безпеки. 2.Співробітн. у внутр. та правовій політиці.
Цілями ЄС стало:
-Утворення тісного союзу народів Європи;
-Сприян. збалансов. та довгострок. ек. прогресу;
-Посилення ек-го та соц-го співробітництва;
-Утворення ек-го та вал. союзу і створення єдиної валюти (вже утворена-євро); -Утвердж. власної ідентичності в міжнар. сфері, особливо шляхом проведення спільн. зовн-ї політики; -Розвит. співроб. у сфері юстиції та вн. Справ.
Неоднозначність його рис та ознак, відсутність аналогів цьому утворенню у практиці Міжнар. відносин е причиною існування різноманітних поглядів на його місце в сис-мі учаснків між нар. відносин.
Хоча варто зазначити, що це об'еднання ще й досі мае немало рис, які дають змогу розгля-дати його як МО. Напр., його основу становлять три між-народні організ.:ЄЕС, ЄOBC та Євроатом. Правовою підвалиною існування всіх трьох організацій є міждерж. договори про іх створ.: Договір про створ. ЄOBC 1951 р., Договір про створення ЄЕС i Договір про створення Євроатому від 1957 р.
Органами управл. ЄС є Європ. рада, Європ. парламент, Рада Європ. союзу, Європ. комісія та Європ. суд.
Діяльність ЄС регулюеться т.зв. правом ЄС, яке е великим за обсягом нормат. масивом, що охоплюе значну к-ть різноманітних норм, які різняться юр. силою, iepapxiчними зв'язками, сферою дії, а також іншими ознаками. Kpiм цього, праву ЄС притаманна значна специфіка, яка полягае в тому, що це право е автономною сис-мою, яка мае основу в міжнародному правопорядку i межуе за своею природою, з одного боку, з міжнар. правом, а з іншого — з нац.
Склад джерел права ЄС : «первинне право» і «вторинне право».
«Первинне право»-три установчi договори: Паризький договір про (ЄОВС) 1951 p. i два Римські договори 1957 р-проЄЕС та Євроатом з протоколами, декларац. та іншими док-тами, які е додатками до них; док-ти, якими до них вносились зміни та доповн., зокрема Маастрих. Дог. 1992 р., Амстердам. дог. 1997 р., договори про приеднання до ЄС нових членів, а також міжнар. договори співтовариств i джерела, які належать до т. зв. неписаного права (загальновизн.принципи i норми, що належать до звичаевого міжнар. права, а також зaгaльнi принципи права, закрплені в конституціях держав-членів). Вторинне право ЄС регламент, директива, рішення, рекомендаціі та висновки.Регламент признач. для загальн. застос. Biн e обов'язковим в ycix його частинах i підлягае прямому застосуван. в ycix державах-членах.
Директива також е обов'язковим актом, але містить положения, заходи щодо виконання яких держави встановл. самостійно.
Рішення, як i регламент, е обов'язковим у цілому для тих, кому воно адресоване, однак від останнього воно відрізняеться вищим ступенем конкретизації своїх положень.
Рекомендацї та висновки не е обов'язковими. Однак відповідно до Договору про ЄOBC рекомендацї мають обов'язкову силу i e аналогом директиви в рамках ЄC та Євроатому.
Останнім джерелом втор. права ЄC e рішення Суду ЄC, які мають силу прецеденту.
Право ЄC, як i будь-яка інша сис-ма права, мае у своему складі нормативні акти piзної юр.і сили. Відповідно до Амстердам. договору іерархія нормат. актів у ЄC мае 6 рівнів: 1) установчі акти; 2) заг. принципи; 3) міжнар. договори; 4) вторинне право співтовариств; 5) Міжінституційні угоди i подібні акти; 6) угоди між державами-членами.
Еще по теме 72. Ох-зуйте ЄС як специф суб'єкт МЕП:
- 10.Держава як основний суб’єкт МЕП.
- 142.Україна як суб’єкт МЕП.
- 9.Дайте хар-ку МЕО як суб’єкта МЕП.
- 137.Сутність, ознаки та загальна хар-ка держави як суб’єкта МЕП.
- 74. Ох-зуйте МЕП як галузь МП.
- 75.Ох-зуйте МЕВ як предмет МЕП
- 73.Суб‘єкти, об‘єкти та зміст права оборонного землекористування.
- 1.3. Суб’єкти, об’єкти і зміст землеустрою
- 67.Суб‘єкти, об‘єкти та зміст права транспортного землекористування.
- 36. Ринок: суть фії, суб’єкти та об’єкти.
- 59.Суб‘єкти, об‘єкти та зміст права землекористування на землях населених пунктів.
- 76.Суб‘єкти та об‘єкти права природоохоронного землекористування.
- Особа як суб’єкт та об’єкт політики
- 6. Поняття, об’єкти і суб’єкти криміналістичної ідентифікації, її види і форми.
- 63.Суб‘єкти і об‘єкти права промислового землекористування.
- 53. Суб’єкти і об’єкти с/г землекористування.
- 70. Суб‘єкти, об‘єкти , зміст та підстави виникнення, зміни і припинення права користування землями зв‘язку, ліній електропередач та іншого обладнання комунікаційного призначення.
- 4.Суб’єкти МП.
- 7.5. Спеціальний суб’єкт злочину
- 30.Поняття суб’єкта МП.