<<
>>

18. Захоплення заручників.

Стаття 147. Захоплення заручників Об'єктом злочину є особиста воля людини. Об'єктивна сторона злочину характеризується: 1) захопленням особи як заручника; 2) триманням особи як заручника.

Захоплення особи — це напад, пов'язаний з її затриманням та з наступним істотним обмеженням вільного руху, пересування чи поведінки особи. Тримання особи передбачає насильницьку заборону їй залишати певне місце чи унеможливлення це зробити. Заручником є особа, яку захоплює або утримує інша особа, погрожуючи при цьому її вбити, спричинити тілесні ушкодження, вчинити інші насильницькі дії або продовжувати утримувати далі. Закінченим злочин вважається з моменту, коли свобода особи була фактично обмежена. Суб'єкт злочину — загальний, фізична осудна особа, яка досягла 14-річного віку. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Ставлення особи до тяжких наслідків цього злочину може бути умисним або необережним. Кваліфікованими видами цього злочину є: 1) вчинення його щодо неповнолітнього; 2) вчинення його організованою групою; 3) поєднання його з погрозою знищення людей; 4) спричинення ним тяжких наслідків. Поняттям "тяжкі наслідки" у складі цього злочину охоплюються заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, у тому числі таке, що спричинило смерть потерпілого, настання великої матеріальної шкоди; суттєве загострення міждержавних чи міжнаціональних стосунків; серйозне порушення діяльності установ, організацій і підприємств.
<< | >>
Источник: Vse-Znaniya.com. Шпаргалки по уголовному праву (на украинском языке). 2011

Еще по теме 18. Захоплення заручників.:

  1. Е.Ф. Борисов. Хрестоматия по экономической теории / Сост. Е.Ф. Борисов. - М.: Юристъ, 2000. - 536 с., 2000