59. Судові і правоохоронні органи Франції
Судові повноваження французького парламенту досить обмежені. До них відноситься оголошення амністії і створення двох органів правосуддя - Високої палати правосуддя і Суду республіки.
Перша формується для здійснення правосуддя по відношенню Президента республіки за державну зраду. Ця палата включає 24 постійних суддів і 12 їх заступників. Після кожного переобрання Національних зборів в місячний строк, слідуючи за першим засіданням, Збори обирають 12 постійних суддів і 6 заступників. Вибори проводяться таємним голосуванням. Для обрання необхідно отримати абсолютну більшість голосів в кожній палаті. Сама Висока палата обирає голову із двох його заступників. Суд республіки включає 15 членів, 12 із яких в рівній кількості обираються Національними зборами і Сенатом після їх повного чи часткового оновлення. Трьох інших членів представляє Касаційний суд, і один із цих членів головує в Суді.Судова система Франції багатоступенева, її можна розділити на дві гілки - власне судову систему і систему адміністративних судів. Крім того, є суди із спеціальним призначенням. Нижчу ступінь в системі судів загальної юрисдикції займають трибунали малої інстанції. Їх, як мінімум, один в кожному головному місті департаменту, в крупних судових округах і деколи в крупних кантонах. Трибунал малої інстанції розглядає всі цивільні справи із сумою позову, не більшою 20 тис. франків, причому в цьому випадку відсутня можливість апеляційного оскарження по позовам до 7 тис. франків. При розгляді кримінальних справ цей суд називається трибуналом поліції.
Трибунал великої інстанції приходиться один на департамент, проте в більших департаментах є по декілька таких трибуналів (всього 181). Ці трибунали діляться на палати. Трибунал розглядає цивільні справи, позови про власність, справи про розлучення, спори про громадянство та ін. Як правило, він засідає в складі трьох суддів, але по ряду справ може засідати і в складі одного судді.
При трибуналах великої інстанції діють слідчі судді, які призначаються на три роки з можливістю повторних призначень.У Франції існують 34 апеляційних суди, до юрисдикції яких входить від 2 до 4 департаментів. Апеляційний суд завжди виносить свої рішення колегіально. Цивільно-правова частина апеляційного суду включає якнайменше дві палати - по цивільних і по соціальних справах. Часто є палата по торгових справах. Незалежно від апеляційного суду в кожному департаменті є суд присяжних, є судді присяжних і по справах неповнолітніх, оскарження рішень цих судів проводиться в Касаційному суді. Склад суду присяжних - три члени, а його голова обов’язково є членом апеляційного суду.
У Франції діє значна кількість судових органів спеціального призначення: торгові суди, які формуються комерсантами шляхом двох степеневих виборів, ради прюдомів (всього в країні 281). Кожна рада включає 5 секцій, які розглядають справи в торговій сфері, промисловості, сільському господарстві, в сфері обслуговування. Крім того, існує 409 судів по орендних справах, які розглядають спори між орендодавцями і орендаторами.
Поліція Франції - складна система якої керує Міністерство внутрішніх справ. Поліцейські функції у Франції виконують Національна поліція і Національна жандармерія. Національна жандармерія підлегла міністерству оборони, головне керування Національної жандармерії - командуванню військових округів (зон оборони) на місцях.
Міністр внутрішніх справ призначається президентом республіки і є одним з ведучих членів уряду. У складі МВС Франції діють:
Генеральна дирекція Національної поліції; Генеральна дирекція місцевих колективів;
дирекція суспільної безпеки; дирекція регламентації і права; Центральна дирекція керування;
дирекція особового складу і навчальних установ поліції; дирекція технічних служб.
Генеральній дирекції Національної поліції Франції підлеглі і керують своїми підрозділами на місцях центральна дирекція судової поліції; центральна дирекція міської поліції; центральна дирекція загальної інформації; дирекція нагляду за територією; центральна служба республіканської безпеки; служба міжнародного технічного співробітництва поліції; служба повітряної поліції й охороні кордонів; служба офіційних поїздок і безпеки високих посадових осіб.
Контрольні й організаційно-штабні функції разом з центральною дирекцією управління виконує Генеральна інспекція Національної поліції.
Генеральний директор Національної поліції має свій Кабінет (колегію), що виконує організаційно-допоміжні і дорадчі функції. При Генеральній дирекції Національної поліції діють Служба безпеки МВС, Центральна автомобільна служба. Центральна служба спорту та інші.