<<
>>

20. Міжнародна ввічливість.

Виступає в якості не правової категорії і є особливим джерелом МП. Її розцінюють, як акт доброї волі (дружелюбності, добросусідства, підкресленої поваги, скасування формальностей, надання пільг, привілеїв і послуг іноземним державам і їхнім громадянам не в силу вимог міжнародно-правових норм, а з доброї волі держави), щодо дотримується у взаємному спілкуванні держав.

Особливість цього джерела обумовлена тим, що воно найбільш близьке до звичаїв, але з цією відмітністю, що всіма членами міжнародного співтовариства міжнародна ввічливість не признається звичаєвим правом, але відмова від додержання її засуджується. Водночас припинення тих або інших актів міжнародної ввічливості не обов’язково є недружелюбною дією і не може слугувати підставою для виникнення міжнародної відповідальності. Тому міжнародну ввічливість можна, скоріше, віднести до норм М моралі.
<< | >>
Источник: ОНЮА. Шпагралка по міжнародному праву. 2011. 2011

Еще по теме 20. Міжнародна ввічливість.:

  1. 61.Міжнародно-правові звичаї, рішення міжнародних організацій, міжнародні кодекси як джерела міжнародного економічного права.
  2. 89.Міжнародне торгове право – складова частина міжнародного економічного права.
  3. 67.Співвідношення між міжнародним правом, міжнародним публічним правом, міжнародним економічним правом.
  4. 4. Міжнародно-правове регулювання порядку укладення міжнародних економічних договорів
  5. 1. Міжнародне торговельне право — складова міжнародного економічного права
  6. 53.Міжнародна організація як суб’єкт міжнародних економічних відносин.(43).
  7. 13. Міжнародний арбітраж — один із засобів розв’язання міжнародних економічних спорів
  8. Реалізація принципу мирного дозволу міжнародних суперечок за допомогою міжнародних організацій
  9. 41.Арбітражне вирішення міжнародних економічних спорів.(47).Міжнародний арбітраж.
  10. 100. Міжнародно-правові засоби дозволу міжнародних суперечок (конфліктів), їх характеристика.
  11. 15. Визнання суб’єктів міжнародного права як міжнародно-правовий інститут.
  12. 3. Міжнародно-правове регулювання міжнародного науково-технічного співробітництва
  13. 12. Міжнародна правосуб’єктність міжнародних організацій.