Висновки до розділу 4
1. Система стимулів і мотивації бізнесу до продуктивної господарської діяльності та інтелектуальної людини, висококваліфікованого працівника до праці зазнає трансформації в якісному оновленні системи стратегічних потреб сучасного суспільства.
Дослідження емпіричної реальності, що породжується інноваційними процесами, виявляється неможливим без осмислення вільної творчої дії. Виникає явище «цивілізації індивідуальностей», де творчі індивідуальності перебувають у складних, найчастіше конфліктних відносинах зі світом і суспільством. Система мотивації до праці, яка стала інтелектуальною, суттєво трансформувалася із середини 1970-х рр. і впродовж 1980-х рр. в умовах розгортання екзистенцій постіндустріального суспільства. Нові інформаційні технології та зростання ролі знання втілювалися заміною праці творчістю, креативною людською діяльністю. Остання стала більш вільною і усвідомленою, ніж це було у попередні періоди. Суттєво зросла роль нематеріальних мотивів у креативній людській діяльності.2. Економічна політика багатьох країн світу містила заходи з підтримки імпорту технологій за власної фрагментарності і незрілості за видами галузей промисловості та їх наукового забезпечення, а також у ситуації технологічної відсталості з одночасним прагненням володіти провідною технологією та здійснювати подальший технологічний розвиток на науково-технологічному рівні провідних країн. Тому вважаємо, що імпорт технологій — це є нормальна адекватна практика, що дає змогу використати попередні підготовчі умови для реалізації зрілої форми випереджаючого розвитку, такої як прорив.
3. Ключовим у концепції випереджаючого розвитку стає домінування людини, її інтелектуального потенціалу, потенціалу здоров’я як одного з основних ресурсів переходу на модель ефективної економіки — економіки для людини. Рушійними силами економічного зростання в концепції випереджаючого розвитку виступають, отже, людські ресурси, високі темпи інвестицій, підвищення продуктивності праці та зважена відкритість економіки для міжнародної торгівлі, інноваційних проектів і технологій.
Період переходу до випереджаючого економічного розвитку, так чи інакше, характеризуватиметься усвідомленням суспільством необхідності трансформації, її невідкладністю, невідворотністю.Виявлено, що до типу розвитку, який з певною часткою похибки, на наш погляд, можна назвати випереджаючим, розвинені країни прямували поетапним шляхом, заміною типів виробництва і відповідних їм типів економічного зростання, із різними стратегічними цілями держав та способами їх реалізації.
4. Концепція випереджаючого економічного розвитку в коор
динатах стратеги сталого розвитку ініціює визнання важливого значення інновацій, новітніх технологій, міжнародного співробітництва та інвестицій у порядку реагування на екологічні проблеми за узгодженими на міжнародному рівні критеріями стійкості. За сучасних умов кризи політики неолібералізму, яка витіснила з «порядку денного» багатьох країн світу питання про сталий розвиток, пріоритетними слід вважати заходи міжнародних економічних організацій щодо залучення THK до реалізації положень глобальної стратегії сталого розвитку.
5. На сучасному етапі трансформації вітчизняної економіки за сценарієм моделі випереджаючого економічного розвитку постає проблема пошуку й використання нових форм економічного співробітництва між державними та приватними суб’єктами бізнесу. Міжнародний досвід доводить, що ефективною моделлю такого співробітництва є державно-приватне партнерство (англ, public private partnership — PPP, далі — Д1І1І). Актуальність використання цієї моделі виходить із необхідності формування такого господарського порядку в країні, який сприятиме якісній зміні моделі поведінки економічних агентів з традиційної на інноваційну, а також формуватиме умови для розширення діапазону фінансових можливостей для забезпечення випереджаючого економічного розвитку. Водночас аналіз інституціональних засад і форм установлення ефективних комерційних взаємозв’язків у системі державно-приватного партнерства в інноваційній сфері дозволить зрозуміти механізм забезпечення реалізації ризикованих проектів у пріоритетних високотехнологічних галузях.
Варто зазначити, що ефективне використання інституту науково-технологічного Д11П потребує інституціональної зрілості держави та приватного сектору.6. Україні сьогодні потрібна модель «можливостей», модель «шансів», модель «прориву», що ґрунтується на різкому нарощуванні інноваційної активності для своєчасного створення нових можливостей економічного зростання, на новій технологічній базі та технологічного способу виробництва для переходу економіки на якісно вищий рівень ефективності. Вважаємо, що основним результатом концепції випереджаючого розвитку є швидкозрос- таюча економіка. Основою успіху моделі випереджаючого економічного розвитку є висококваліфікована робоча сила, державні та іноземні інвестиції в пріоритетні галузі національної економіки, технологічні інновації, ефективна інфраструктура та інтегрований у глобальну ринкову систему механізм виробництва й реалізації продукції. Пріоритетними сферами в моделі випереджаючого розвитку економіки, що рухається інноваціями, стають освіта, наука і технології.
7. Установлено, що інституціонального розвитку потребують партнерські відносини ефективної держави і зрілого громадянського суспільства. Останнє має розвиватися в Україні випереджаючими темпами, і стати повноцінним третім учасником відносин, з яким потрібно рахуватися і державі, і бізнес-елітам Якщо система «держава—-бізнес» функціонує на засадах неформальних взаємозв’язків за посередництвом інвестицій у досягнення особливих інтересів, то потрібна «третя» сила, як зовнішній імпульс стосовно до замкнутої системи. Нагальним є механізм коеволюції
підсистем економіки і суспільства. Автономне іромадянське суспільство, набуваючи випереджаючого темпу розвитку, за регулярної взаємодії з державою, зможе передати їй своє прискорення, і еволюція в напрямку її професіоналізації буде навіть сильсамого громадянського суспільства.
ніж еволюція (випереджаючий розвиток)
нішою за темпами,
8. Переведення економічного зростання на більш стабільну основу в майбутньому вимагатиме, щоб Україна вирішила низку важливих проблем, найбважливішою з яких є необхідність реконструкції інституціональної структури, оскільки вона має певні обтяження, є непрозорою і потерпає від «фаворитизму». Можливості реалізації теоретичної моделі випереджаючого економічного розвитку в економічній політиці держави визначаються не тільки фінансовими можливостями та збігом інвестиційних цілей фінансового і промислового капіталу в синергетичній фазі економічного циклу. Інтереси держави та її інституцій тісно переплелися з інтересами бізнес-груп, які, на жаль, не заінтересовані в модернізації економіки, переведенні її на колію інноваційного розвитку. Високі рентні доходи в традиційних галузях економіки не сприяють переключенню моделей поведінки економічних агентів з традиційної на інноваційну.