<<
>>

Висновки до розділу 4

1. Система стимулів і мотивації бізнесу до продуктив­ної господарської діяльності та інтелектуальної людини, високо­кваліфікованого працівника до праці зазнає трансформації в якісному оновленні системи стратегічних потреб сучасного су­спільства.

Дослідження емпіричної реальності, що породжується інноваційними процесами, виявляється неможливим без осмис­лення вільної творчої дії. Виникає явище «цивілізації індивідуаль­ностей», де творчі індивідуальності перебувають у складних, найчастіше конфліктних відносинах зі світом і суспільством. Си­стема мотивації до праці, яка стала інтелектуальною, суттєво трансформувалася із середини 1970-х рр. і впродовж 1980-х рр. в умовах розгортання екзистенцій постіндустріального суспільст­ва. Нові інформаційні технології та зростання ролі знання втілю­валися заміною праці творчістю, креативною людською діяльніс­тю. Остання стала більш вільною і усвідомленою, ніж це було у попередні періоди. Суттєво зросла роль нематеріальних мотивів у креативній людській діяльності.

2. Економічна політика багатьох країн світу містила заходи з підтримки імпорту технологій за власної фрагментарності і не­зрілості за видами галузей промисловості та їх наукового забез­печення, а також у ситуації технологічної відсталості з одночас­ним прагненням володіти провідною технологією та здійснювати подальший технологічний розвиток на науково-технологічному рівні провідних країн. Тому вважаємо, що імпорт технологій — це є нормальна адекватна практика, що дає змогу використати попередні підготовчі умови для реалізації зрілої форми випере­джаючого розвитку, такої як прорив.

3. Ключовим у концепції випереджаючого розвитку стає домі­нування людини, її інтелектуального потенціалу, потенціалу здо­ров’я як одного з основних ресурсів переходу на модель ефектив­ної економіки — економіки для людини. Рушійними силами еко­номічного зростання в концепції випереджаючого розвитку ви­ступають, отже, людські ресурси, високі темпи інвестицій, під­вищення продуктивності праці та зважена відкритість економіки для міжнародної торгівлі, інноваційних проектів і технологій.

Період переходу до випереджаючого економічного розвитку, так чи інакше, характеризуватиметься усвідомленням суспільством необхідності трансформації, її невідкладністю, невідворотністю.

Виявлено, що до типу розвитку, який з певною часткою похибки, на наш погляд, можна назвати випереджаючим, розвинені країни прямували поетапним шляхом, заміною типів виробництва і від­повідних їм типів економічного зростання, із різними стратегіч­ними цілями держав та способами їх реалізації.

4. Концепція випереджаючого економічного розвитку в коор­

динатах стратеги сталого розвитку ініціює визнання важливого значення інновацій, новітніх технологій, міжнародного співробіт­ництва та інвестицій у порядку реагування на екологічні пробле­ми за узгодженими на міжнародному рівні критеріями стійкості. За сучасних умов кризи політики неолібералізму, яка витіснила з «порядку денного» багатьох країн світу питання про сталий роз­виток, пріоритетними слід вважати заходи міжнародних економіч­них організацій щодо залучення THK до реалізації положень гло­бальної стратегії сталого розвитку.

5. На сучасному етапі трансформації вітчизняної економіки за сценарієм моделі випереджаючого економічного розвитку постає проблема пошуку й використання нових форм економічного співробітництва між державними та приватними суб’єктами біз­несу. Міжнародний досвід доводить, що ефективною моделлю такого співробітництва є державно-приватне партнерство (англ, public private partnership — PPP, далі — Д1І1І). Актуальність ви­користання цієї моделі виходить із необхідності формування та­кого господарського порядку в країні, який сприятиме якісній зміні моделі поведінки економічних агентів з традиційної на ін­новаційну, а також формуватиме умови для розширення діапазо­ну фінансових можливостей для забезпечення випереджаючого економічного розвитку. Водночас аналіз інституціональних засад і форм установлення ефективних комерційних взаємозв’язків у системі державно-приватного партнерства в інноваційній сфері дозволить зрозуміти механізм забезпечення реалізації ризикова­них проектів у пріоритетних високотехнологічних галузях.

Варто зазначити, що ефективне використання інституту науково-техно­логічного Д11П потребує інституціональної зрілості держави та приватного сектору.

6. Україні сьогодні потрібна модель «можливостей», модель «шансів», модель «прориву», що ґрунтується на різкому нарощу­ванні інноваційної активності для своєчасного створення нових можливостей економічного зростання, на новій технологічній ба­зі та технологічного способу виробництва для переходу економі­ки на якісно вищий рівень ефективності. Вважаємо, що основним результатом концепції випереджаючого розвитку є швидкозрос- таюча економіка. Основою успіху моделі випереджаючого еко­номічного розвитку є висококваліфікована робоча сила, державні та іноземні інвестиції в пріоритетні галузі національної економіки, технологічні інновації, ефективна інфраструктура та інтегрова­ний у глобальну ринкову систему механізм виробництва й реалі­зації продукції. Пріоритетними сферами в моделі випереджаючо­го розвитку економіки, що рухається інноваціями, стають освіта, наука і технології.

7. Установлено, що інституціонального розвитку потребують партнерські відносини ефективної держави і зрілого громадянсь­кого суспільства. Останнє має розвиватися в Україні випереджа­ючими темпами, і стати повноцінним третім учасником відносин, з яким потрібно рахуватися і державі, і бізнес-елітам Якщо сис­тема «держава—-бізнес» функціонує на засадах неформальних взаємозв’язків за посередництвом інвестицій у досягнення особ­ливих інтересів, то потрібна «третя» сила, як зовнішній імпульс стосовно до замкнутої системи. Нагальним є механізм коеволюції

підсистем економіки і суспільства. Автономне іромадянське су­спільство, набуваючи випереджаючого темпу розвитку, за регу­лярної взаємодії з державою, зможе передати їй своє прискорен­ня, і еволюція в напрямку її професіоналізації буде навіть силь­самого громадянського суспільства.

ніж еволюція (випереджаючий розвиток)

нішою за темпами,

8. Переведення економічного зростання на більш стабільну основу в майбутньому вимагатиме, щоб Україна вирішила низку важливих проблем, найбважливішою з яких є необхідність рекон­струкції інституціональної структури, оскільки вона має певні обтяження, є непрозорою і потерпає від «фаворитизму». Можли­вості реалізації теоретичної моделі випереджаючого економічно­го розвитку в економічній політиці держави визначаються не тільки фінансовими можливостями та збігом інвестиційних цілей фінансового і промислового капіталу в синергетичній фазі еко­номічного циклу. Інтереси держави та її інституцій тісно пере­плелися з інтересами бізнес-груп, які, на жаль, не заінтересовані в модернізації економіки, переведенні її на колію інноваційного розвитку. Високі рентні доходи в традиційних галузях економіки не сприяють переключенню моделей поведінки економічних аген­тів з традиційної на інноваційну.

<< | >>
Источник: Теорія і модель випереджаючого економічного розвитку В системі суспільних стратегічних потреб : монографія / О. М. Москаленко. — К.: КНЕУ,2014. — 550, [2] с.. 2014

Еще по теме Висновки до розділу 4: