<<
>>

Висновки до розділу З

1. Обґрунтовано, що формування теоретичної моделі випереджаючого економічного розвитку є потребою сучасного світового суспільства. Ця модель як модель конкурентної еконо­міки — це об’єктом підвищеного попиту з боку сучасної держа­

ви.

Характер економічного зростання за сучасних умов глобаль­ної рецесії набуває нового змісту Ті країни, які зможуть використати вихідні інституціональні умови, чинники, субстан­чинників розвитку, а також ураховуватиме її цивілізаційну іден­тичність, національну специфіку, «стартові» умови розвитку, на­явний економічний потенціал тощо.

ціональні причини, особливості мотиваційної системи моделі ви­переджаючого розвитку та послідовно і комплексно реалізують її на практиці, відкриють для себе «вікна можливостей» виходу на нову хвилю економічного зростання, закріплять за собою перспек­тиви міжнародного технологічного лідерства з наростаючою пер­спективою збільшення економічної ефективності у динаміці. Трансформація системи цінностей і мотивації економічної діяль­ності визначає перманентну потребу в моделі розвитку, яка вивіль­нятиме та використовуватиме потенціал загальноцивілізаційних

2. Визначено, що характер впливу науково-технічного прогре­су на соціальну трансформацію в системі координат інформацій­но-технологічної парадигми, є особливо важливим в ідентифіка­ції сутності трансформації суспільства, як інституту ініціативи випереджаючого економічного розвитку. Науково-технічний прогрес справляє вплив на форми існування суспільства, з одного боку, позитивно впливаючи на нього, а з іншого — дещо обме­жує його вільну функціональну спроможність рамками мереже­вих організацій. Формується мережева людина, яка мінімізує особистісні, персоніфіковані прояви своєї індивідуальної сутнос­ті, що, по суті, є втратою нею підприємницького елементу. Однак інформація, як інститут знаннєвої економіки, має й обернений вплив на особистість.

Водночас формується інноваційна людина, котра набуває персоніфікованих рис до вільного мислення, пере­осмислення буття, перетворення своєї моделі споживання із стан­дартизованої на індивідуалізовану, ціннісно-орієнтовану, високо- технологізовану.

3. Доведено, що випереджаючий економічний розвиток є об’єктивним процесом і виходить із загальноцивілізаційних чин­ників. По-перше, відносну економічну успішність або неуспіш­ність країни можна пояснити у межах цивілізаційного підходу — належність країни до локальної цивілізації визначає спосіб її іс­нування та місце у світовій економіці сьогодні; по-друге, оскіль­ки міжцивілізаційні взаємовідносини стають визначальними для відповіді на виклики XXI ст. для світового суспільства як глобаль­

ної цивілізації, то можна визнати факт існування загальноцивілі­заційних чинників економічного розвитку, які є всезагальними і вказують на спроможність локальних цивілізацій споживати із­зовні загальноцивілізаційні надбання в техніці, технологіях, ме­тодах державного управління, фінансах, соціокультурній сфері, визначають мотиваційні системи суспільств і механізми держав­ного управління сьогодні та впливають на ефективність функціо­нування економічних систем; по-третє, загальноцивілізаційні чинники економічного розвитку можна з певною мірою похибки ідентифікувати як такі, що сприяють формуванню глобального суспільства; по-четверте, із системи загальноцивілізаційних чин­

ників економічного розвитку можна виділити такі, що сприяють економічному розвитку країн прискореними, випереджаючими

темпами, які спромоглися вивільнити потенціал таких чинників і вдало його використовують; по-п’яте, загальноцивілізаційні чин­

ники випереджаючого економічного розвитку знаходять своє ви­раження в нагромадженому, уніфікованому, взаємно проникаю­чому потенціалі цивілізацій, що включає в себе людські чинники

(демографічна основа цивілізації), соціокультурний устрій, дер­жавно-політичний устрій, економічний спосіб виробництва, тех­нологічний спосіб виробництва, енергоекологічний спосіб вироб­ництва; по-шосте, представлені загальноцивілізаційні чинники мають однаково рівне значення в їх сукупності для випереджаю­чого економічного розвитку України.

4.

Обґрунтовано, що досягнення в науці та технологіях визна­чають загальну ефективність економіки. Доступний науковий і людський капітал, загальноцивілізаційна схильність до творчості, а також чинники інституціональної взаємодії держави і приват­ного сектору, швидке й суттєве засвоєння проривних технологій визначатимуть перспективи випереджаючого розвитку країн. Водночас, в умовах міжнародної конвергенції, стирання кордонів між державами внаслідок лібералізації економічних відносин на ресурсних ринках, освіта і наука стають визначальними фактора­ми функціонування та потенціалу економіки національних дер­жав. Основним лідером у становленні сучасної моделі наукової політики вчені визнають Японію. Основою моделі наукової полі­тики Японії, починаючи з 1960-х рр., став імпорт технологій, їх імітація та удосконалення, підтримка і стимулювання кооперації у сфері ДІР, з паралельним інтенсивним розвитком власної науки.

5. Концептуалізовано, що основними функціями наукової по­літики в моделі випереджаючого економічного розвитку є такі; ідентифікація, прогнозування та випереджаюче передбачення пер­спективних напрямів розвитку науки і техніки; розширення кла­сичних меж державної політики за рахунок включення в зону відповідальності держави не тільки фундаментальної науки (ве­ликих проектів), а також державна підтримка на доконкурентній стадії інноваційного циклу; стимулювання цивільних НДДКР у провідних сферах науки і техніки, та їх перспективних напрямів; створення сприятливого науково-інноваційного клімату для здій­снення НДДКР на всіх рівнях; орієнтація досліджень на задово­лення потреб економіки та пропонування механізмів ефективного фінансування масштабних наукових проектів; підтримка на по­стійній основі закладів освіти всіх рівнів, удосконалення шкіль­ної і вузівської освіти; формування престижу професії вченого, виховання культу науки в суспільстві, інноваційної культури.

6. Встановлено, що наука в Україні впродовж тривалого часу перебуває в трансформаційному процесі, міру якості якого наразі оцінити не так просто, оскільки існують як позитивні, так і нега-

Ключові принципи то чинники формування моделі випереджаючого економного.,, 355 тивні тенденції.

Зокрема, структура і склад наукових кадрів ви­щої кваліфікації за об’єктивними даними викликає деякі побою­вання про можливості не тільки збереження, але, що є умовою випереджаючого розвитку, й примноження кадрового потенціалу науково-технічної сфери України. Негативною тенденцією, безу­мовно, є значне скорочення залучення молоді до наукової діяль­ності та, водночас, стрімке старіння науковців. Це є чинник низь­кої науково-технічної інклюзивності. Хоча власне завдяки науковим кадрам старшого покоління вдалося таки зберегти по­тенціал науки України Показники фінансового забезпечення на­уки в Україні є значно нижчими за світові стандарти, що зумов­лює подальше посилення технологічного відставання української економіки від провідних економік світу. Удосконалення інститу- ціональних передумов і підвищення оплати праці, й інші соціаль­ні ініціативи держави могли б виправити цю ситуацію. Перспек­тиви наукової політики України, ефективність заходів, правиль­ність постановки цілей функціонування науки визначатимуть пе­рспективи останньої в глобальному масштабі. Основними факто­рами, які визначають перспективи випереджаючого економічного розвитку України, є система освіти, науки, технологічної готов­ності та інновацій.

<< | >>
Источник: Теорія і модель випереджаючого економічного розвитку В системі суспільних стратегічних потреб : монографія / О. М. Москаленко. — К.: КНЕУ,2014. — 550, [2] с.. 2014

Еще по теме Висновки до розділу З: