Виробнича революція, деякі елементи якої стали помітні з 40—50-х років XX ст. і яка триває досі, одержала назву науково- технічної.

Але точніше було б її назвати науково-інформаційною, тому що: а) вона грунтується на використанні наукового знання; б) базовою сферою найреволюційніших змін є інформатика. За сучасних умов інформація стала, по суті, новим видом предмета праці, а її створення, оброблення і поширення стають дедалі важ­ливішою частиною суспільного виробництва.

В останнє десятиліття XX ст., протягом життя одного поко­ління, відбулися надзвичайно масштабні та глибокі зміни в роз­витку науки й техніки, що справили безпрецедентний вплив на весь характер господарського життя. Саме масштаб і глибина їх­нього впливу на економіку дозволяють без перебільшення гово­рити про справжню революцію, свідками й учасниками якої є ми всі. Перетворення, що їх нам доводиться спостерігати, торкнули­ся найрізноманітніших галузей матеріального виробництва і сфе­ри послуг, позначилися на структурі зайнятості, відбилися в го­ловних характеристиках технологічних процесів і формах організації виробництва.

Результати першого етапу цієї революції були дуже різнома­нітні. Крім створення комп’ютерів і різних електронних засобів управління, зв’язку й інформації, науково-інформаційна револю­ція мала ще ряд напрямків: в енергетиці, у сфері створення штуч­них матеріалів, автоматизації, у сільському господарстві (у селек­ції, клонуванні й іншому), а також у медицині та низці інших сфер життєдіяльності людини.

Але основні результати цієї революції ще попереду. Дедалі ймовірнішою уявляється давно висловлювана думка про другий

етап цієї революції, пов’язаний із глобальним інформаційним і науковим проникненням в усі сфери діяльності, зміною ставлен­ня до природи і виникненням могутніх природовідновлювальних секторів господарства.

До певної міри перший етап виробничої революції завершу­ється, він підбиває підсумок тенденціям розвитку колишнього принципу виробництва та одночасно відкриває дорогу новому. Тому зрозуміло, чому на першому етапі науково-інформаційної революції найпомітніша економія простої та малокваліфікованої праці практично у всіх сферах діяльності людини: у виробництві, V науці, в інформаційній справі, у домашньому господарстві і і. ін. Науково-інформаційна революція є водночас революцією економії ресурсів і в найширшому розумінні цього слова, тобто не лише праці, але й енергоносіїв, природних та інших видів ре­сурсів.

4.2.1.