У сучасній світовій економіці в умовах конкурентних відносин країни з різними типами економічних моделей розвитку мають неоднакові результати економічної успішності:
лідируючі країни (advanced economies) розвиваються прискореними, випереджаючими темпами, менш успішні (emerging markets) рухаються шляхом наздоганяючого розвитку, а країни, що розвиваються (developing countries), використовують змішані варіанти моделей економічного розвитку, орієнтуючись на кращі світові практики.
Однак міжнародна економічна політика зазнає впливу процесу циклічності розвитку економіки, що супроводжується переглядом результативності економічних моделей. Має місце ситуація, за якої використовувані економічні моделі країн можуть втрачати свою практичну функціональність та актуальність. За цих умов протиборство мейнстриму та і нститутональних шкіл стало віддзеркаленням у різних формах практичних реалій трансформації світової економіки і суспільстваУ чому це виявляється? Детермінанті наслідки знайшли своє вираження в ускладненні економічних явищ і процесів, які вже не мають чистих форм з позиції суто економічного аналізу, а набувають характеру підвищеної складності, з абсорбцією в себе як позаекономічних чинників, які не враховуються науковими течіями мейнстриму, так і загальноцивілізаційних чинників соціокуль- турного, економічного, технологічного, політичного характеру.
Економічна наука давно визнала роль позаекономічних чинників у економічному розвитку світового суспільства, їх значний вплив на національні економіки та етноси. Однак набувають усе більшого значення саме загальноцивілізаційні чинники, які так чи інакше визначають напрям, характер, міру, інституціональну форму і тип економічного розвитку, і є значно ширшими за своїм функціональним змістом від позаекономічних[230]. Тому вважаємо, що існує практична необхідність дослідження процесу випереджаючого економічного розвитку в системі координат загально- цивілізаційних чинників.
3.2.1.